Я дивлюся, справа "газовиків" цвіте і пахне. Подорожчання газу в РАЗИ - це уже навіть не азарономіка, це щось взагалі запредельне. З таким господарюванням наша економіка не тільки не оздоровиться, а скінчить так, як скінчила свого часу Аргентина. Тільки у нас не так тепло, як у них, а тому наслідки будуть набагато більшими в оччучченіях.

Для тих, хто не в курсі, розтлумачую, що відбувається.

- в Україні є свій газ. Свій. Ми його видобуваємо. В обсязі 20.4 млрд. кубометрів газу. 

- Обсяги споживання газу населенням постійно приховуються і змішуються із споживанням бюджетними організаціями та енергогенеруючими підприємствами, щоб цифра вийшла побільше. Загалом на внутрішньому умовно некомерційному ринку ми "спалюємо" 27.2 млрд. кубів газу.

- при цьому за останній рік споживання газу ЗМЕНШИЛОСЬ на 8.1%.

- наскільки мені відомо, у нас досі чинна норма про ЕКСПОРТ українського газу (і це в країні, яка і так залежна від блакитного палива по саме не можу). Опосередкованим доказом цього є ось ця вимога української переговірної групи в червні-місяці. Бо навіщо вимагати права на реекспорт, якщо Україна не є експортером газу.

- в Україні відбувається збільшення "сірих" закупівель газу, які НІЯК не відображаються в газовому балансі.

Тепер розглянемо структуру споживання газу на внутрішньому "умовно некомерційному" ринку станом на 2010 рік.

- потреби населення 17 млрд. куб. м.

- теплокомуненерго 8.3 млрд. куб. м.

- бюджетні організації 0.7 млрд. куб. м.

- технічний газ 3.77 млрд. куб. м.

Таким чином, ми виходимо на цифру в 29.7 млрд. куб. м. газу. З урахунком коефіцієнта зменшення 8.1%, отримуємо 2.4 млрд. кубів економії, і виходимо на цифру 27.3 млрд. кубів. Це відповідає наведеній вище загальній сумі внутрішніх витрат газу, отже, зроблена нами розкладка є вірною.

Таким чином, можемо стверджувати, що на потреби населення у нас уходить щороку 17 млрд. кубів газу. А ми добуваємо 20.4 млрд. кубів газу. Звідси перший висновок.

- для населення українського газу ВИСТАЧАЄ! Відповідно, немає НІЯКОЇ підстави для підвищення цін на газ, оскільки собівартість українського газу в абсолютних цифрах НЕ змінилась.

З цього випливає ще один некрасивий висновок.

- за рахунок населення у нас когось субсидують, і дуже неслабко, оскільки йдеться про мільярдні прибутки.

Що робити в даній ситуації:

- вимагати повної розкладки споживання газу. В 2012 році був прийнятий порядок про розроблення та погодження прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні. На сьогодні такий баланс підбитий тільки на 2013-й рік. За 2014-тий я не знайшов.

Сам порядок тут.

А це баланс за 2013-й рік.

- провести інвентаризацію та експертизу всіх угод купівлі-продажу газу на території України. Перекрити наглухо експорт і реекспорт. Скасувати всі сірі схеми закупівлі, подібні до казахської (наведено вище).

- взяти курс на різке збільшення видобутку газу Україною. На сьогодні доступними для розробки залишаються наступні родовища: а) Передкарпатський, Закарпатський та Львівський прогини; б) Складчасті Карпати; в) Рудівсько-Мехедівська площа (газоконденсат); г) Юльївсько-Безлюдівська площа;

- провести геологорозвідувальні роботи в Чернігівській, Полтавській та Харківській областях;

- провести ревізію законсервованих скважин та встановити їх власників.

- розвести в закупівлях український газ та імпортний. Недопустиме їх змішування, оскільки в такому разі маржа українського газу В РАЗИ більша, ніж імпортного. Постачання їх по одній ціні створює умови для сірих схем збагачення і обдирання населення.

Це - тільки навскидку, за відкритими джерелами, що можна зробити для того, щоб запобігти такому карколомному підвищенню газу.

Однак це - шлях для реальних реформаторів, а не адептів "залишимо все, як було, тільки без Януковича".

Ах да, забув. Новина про підвищення цін на газ тут.