В Україні 104 вихідних дня та 10 святкових днів, які переносяться з вихідних на робочі. Таким чином ми працюємо у 2014 та 2015 роках по 251 робочому дню. Згідно Кодексу законів про працю якщо святковий день припадає на вихідний, то він переноситься на наступний робочий. Крім того Кабінет Міністрів на хвилі популізму два рази на рік рекомендує перенесення деяких робочих днів на суботи, щоб зробити великі канікули. Це відбувається на січневі та травневі свята.

Згідно з традицією ми відпочиваємо усі свята та робочі суботи. Це не пов’язано з небажанням багатьох працювати, а з тим, що якщо не працюють інші підприємства, то багато керівників приймає рішення надати додаткові, непередбачені законодавством вихідні. Таким чином країна відпочиває ще 5 днів. Загалом середній українець працює 1968 годин на рік.

У Європі деякі країни відпочивають ще більше, а деякі менше. Та ж Велика Британія має лише 8 святкових днів. Але Україна є найбіднішою країною Європи, тому порівнювати німецького бюргера, який працює 1406 годин на рік, з херсонським підприємцем не має потреби.

Середня тривалість роботи у Південній Кореї становить 2193 години на рік, а у багатому Сінгапурі – 2287. Тому нашим законодавцям необхідно внести зміни до КЗпП, які скасують 10 додаткових вихідних та можливість Кабінету Міністрів рекомендувати перенесення робочих днів.

Кабінет Міністрів заклав у бюджет 2015 року падіння ВВП на 4,3%. Якщо скасувати переноси 10 святкових днів та 5 прихованих вихідних, то не зважаючи на тривалі січневі свята можна додатково отримати у 2015 році 4% ВВП. Таким чином падіння ВВП може скласти лише 0,3%.

Інша сторона нашої бідності – найнижча ефективність праці серед країн Європи. При середньому показнику 50 дол./годину на Старому континенті робоча година в Україні приносить лише 10 дол. на годину. Один з виходів з ситуації – можливість оновлення виробничого обладнання в усіх сферах на пільгових умовах. Це приведе до технологічного переоснащення наших підприємств й до зростання продуктивності праці. На сьогодні основою нашого виробничого сектору є радянське обладнання та вже використане обладнання з багатьох країн світу. Коли йдеться про виробниче обладнання треба розуміти, що це повинно бути й обладнання для IT- індустрії, яка поступово стає одним з локомотивів нашої економіки. В цьому плані ми можемо стати схожими на Естонію.  

Таким чином ми не можемо розраховувати на збільшення рівня життя поки не будуть вирішенні ці питання та до подолання корупції.