Інформаційна війна стала фактом нашого життя. Мільйони людей відчувають її вплив – щонайменше дискомфортний, а часто-густо й деструктивний.

Як давати собі раду? Як протистояти негативним явищам – брехні, фейковим і провокаційним повідомленням, шаленому емоційному тискові?

Мої відповіді – не панацея. Вони лише один із варіантів можливої поведінки і ставлення до інформації.

1. Пошук інформації

Слід уникати двох крайніх позицій. Перша – це постійне перебування в інформаційному просторі через невротичний страх пропустити щось важливе, перестати бути в курсі подій, втратити контроль над собою, своїм життям. Варто пам'ятати, що така поведінка не полегшує становища, а ускладнює його - ви ніколи не зможете опанувати всю "потрібну" інформацію, вона все одно вас переможе і тільки посилить почуття розпачу й безпорадності. Треба "взяти себе в руки" (це легко сказати, але важко зробити) і на один-два тижні обмежити контакти з джерелами інформації. Спочатку буде важко ("ломка"), але потім "попустить".

Друга позиція – теж невротична – цілковите уникання будь-якої інформації про те, що коїться навколо. Ця позиція має важливий плюс: дає змогу заспокоїтися, зануритися в щасливе невідання. Мінус – утрата здатності адекватно оцінювати ситуацію, події, людей.

То що краще: нічого не знати і бути диваком в очах оточення чи знати – і страждати?

Вочевидь найбільш слушною має бути проміжна позиція – отримання інформації з невеликого кола (двох-трьох-чотирьох) джерел. Це мають бути джерела, яким ви довіряєте, які є авторитетними для вас і вашого оточення. Приблизно: один-два канали телебачення, один-два інформаційні сайти, один канал радіо, одна газета.

2. Вибір джерел інформації

Орієнтуйтеся на джерела, інформацію з яких вам сприймати комфортно. Навіть якщо інформація негативна, але не викликає у вас надмірних реакцій, то це означає, що її інтерпретація і форма викладу відповідає вашим потребам і очікуванням. Таке джерело – ваш однодумець, спробуйте йому довіряти.

Уникайте джерел, які провокують надто сильні емоції – і позитивні, і, тим паче, негативні. У сильних емоціях мало об'єктивності. І не забувайте, що первісно це не ваші емоції, а їхні, і вони їх вам нав'язують.

Вибирайте джерела, інформація з яких згодом дістає підтвердження (це – як правило, бо всім часом трапляється подати якесь не досить достовірне повідомлення через ненадійність джерела чи погану перевірку інформації тощо). Якщо джерело зо два рази збрехало, особливо з приводу важливих подій, відмовляйтеся від нього.

Більше уваги приділяйте джерелам, інформацію з яких люди активно обговорюють. Це означає, що у виборі інформації ці джерела орієнтуються на потреби багатьох осіб, тобто інформація з них, імовірно, буде корисною й для вас. Але не забувайте про три попередні пункти!.

На більшу довіру заслуговують джерела, які подають різні варіанти оцінки подій, насамперед – від компетентних осіб.

Ігноруйте анонімні джерела! У них зазвичай правди або немає, або є, але під спеціальним "соусом".

3. Ставлення до інформації

В оцінці інформації надзвичайно корисно набути таку рису як "асертивність" – здатність не піддаватися зовнішнім впливам, не реагувати на них ні надто мляво, ані надто бурхливо.

Потрібно розрізняти інформацію вірогідну – та, що у майбутньому може отримати підтвердження або ж не отримати, інформацію як об'єктивний факт і ту, що полягає в інтерпретації подій. Останній сумний приклад: убивство Нємцова – факт, причини вбивства, імовірні вбивці – поки що плід інтерпретацій. Тим паче це стосується таких складних подій як анексія Криму та окупація частини Донбасу: анексія й окупація – факт, а щодо настроїв там є сила-силенна спостережень, повідомлень, пояснень, у яких майже неможливо розібратися.

Слід пам'ятати, що ніхто не посідає абсолютної істини. Кожна інформація завжди є суб'єктивною, тенденційною, приблизною, спотвореною. На переказ інформації впливають багато чинників. Тому все, про що ви дізнаєтеся, це лише один із можливих варіантів висвітлення події.

Не довіряйте надто категоричній інформації. Життя завжди складніше, ніж повідомлення про нього. Категоричні оцінки часто є виявом недостатнього розуміння, психологічного захисту, переконування самого себе. Однозначна картина буває корисною, коли ми хочемо бути рішучими й незламними, але вона шкідлива, якщо хочемо розібратися в суті.

Якщо інформація сенсаційна, незвичайна – не кваптеся їй вірити, зачекайте на підтвердження. Якщо вона справді сенсаційна і важлива, то підтвердження не забариться. А коли фейк, то невдовзі це стане очевидним.

Стримано ставтеся до всіляких прогнозів. Жодний не справдиться стовідсотково, а більшість – узагалі. У цьому легко пересвідчитися: почитайте прогнози, які робили кілька місяців або років тому.

4. Зараджування прикрій інформації

Отримуючи неприємну інформацію, реагуйте на неї адекватно – мається на увазі так, як хочеться реагувати, намагайтеся емоційно розрядитися. Не треба надмірно чи постійно стримувати емоції: хочете плакати – поплачте.

Переживати негативні почуття допоможе обговорення їх і подій, що їх спричинили, з іншими людьми – вашими близькими, тими, кому довіряєте.

Психологічно корисною є участь у колективних ритуалах, що їх останнім часом маємо, на жаль, багато: похоронах загиблих, жалобних річницях, молебнях. Це не тільки вияв належної шани і громадянської позиції, а й нагода "перетравити" прикрі переживання, послабити неприємні почуття.

Чудовий спосіб на зараджування прикрощам – свідома доцільна активність, спрямована на подолання негативних явищ. Сьогодні це, по-перше, сумлінне виконання своєї роботи; по-друге, участь у допомозі тим, хто її потребує, – армії, пораненим, переселенцям, сім'ям загиблих; по-третє, діяльність на випередження – підготовка до економічних труднощів, до оборони населених пунктів (тих, що поблизу ареалу воєнних дій). Може бути ще й по-четверте і по-п'яте, але головне, щоб ця активність сприяла свідомому ставленню до того, що відбувається, і до інформації про нього.