Дуже тішуся законотворчим ініціативам від Українського інституту національної пам'яті щодо декомунізації України, які підтримав Уряд. З того, що мені розповідали про суть цих ініціатив люди, дотичні до процесу їх творення, – закони будуть якісними і швидкими у ліквідації комуно-окупаційного спадку в гуманітарному просторі нашої країни. Все це можливо перш за все завдяки шанованому мною Володимиру В'ятровичу, і його команді.

Проте, хочеться побачити текст законопроекту "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті". Щоби не вийшло так, що люди, які 74 роки тому, в серпні 1941-го, організували першу УПА "Поліська Січ", не опинилися поза цим статусом через певні ідеологічні нашарування у суперечностях між різними національно-патріотичними фракціями, які деякі необ'єктивні дослідники намагаються продовжувати сьогодні.

Адже якщо певна історична ідеологія певного регіону України знову викине борців за Державну Незалежність з інших регіонів України за правове поле – то будемо мати непорозуміння. Ми не повинні ставити одних борців за Державну Незалежність України вище за інших.

Всі учасники державницьких військових формувань України, які в основу боротьби ставили її незалежність, – повинні бути однаково пошановані, незалежно від політичних/ідеологічних симпатій/антипатій сучасних дослідників. А до цих формувань, окрім Армії УНР, УГА, Карпатської Січі, УПА "Поліська Січ", УПА-ОУН(м), УПА-ОУН(б), повинні бути зараховані учасники селянських антибільшовицьких повстань 1920-25 і 1930-35 рр. Усе це малодосліджені сторінки історії, на основі яких формувався фундамент майбутньої Незалежності Української Держави. На спогадах про повстанців-наддніпрянців Холодного Яру і на спогадах "Проти червоних окупантів" (1921-24 рр.), про повстанців-подолян – виховано декілька поколінь борців за Державну Незалежність України.

Для тих, хто глибоко не доглядався до історії створення Української Повстанської Армії в роки Другої Світової війни і досі не знає, що її створено Тарасом Бульбою-Боровцем в серпні 1941 року на Поліссі з благословіння екзильного Уряду УНР на основі ветеранів Армії УНР, рекомендую почитати матеріали сайту Громадської ініціативи "Поліська Січ", завдяки яким за останні п'яти років вдалося зламати монополію на "правду" про національно-визвольні змагання послідовників однієї з національних течій.

Слава Україні!

Микола ЛЯХОВИЧ

Зазначимо, що нещодавно голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович повідомив про оприлюднення всіх чотирьох схвалених урядом законопроектів. Пункт 2 частини першої статті 2 законопроекту "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті", про який і вів мову Ляхович, по суті не суперечить окресленим побажанням громадського діяча, одного з організаторів акції "Україна без Кучми". Схоже не та, що відновлення історичної справедливості цього разу таки матиме місце.