Останніми вихідними в Іспанії відбулася показова як для України подія. На вулиці столиці вийшли поліцейські. Вони брали участь у акції протесту. Щоправда цього разу протестувальниками виявилися вони самі.
 
Кількість протестувальників була 11 тисяч. Тобто це не якась купка маргіналів, а значна частина іспанських правоохоронців.
 
Чим же вони невдоволені? А невдоволені вони фінансуванням поліція та планами уряду на зменшенням бюджету. Їм і зараз працюється досить складно: форми бракує, приладів бракує, усього бракує. Така ситуація за словами самих поліцейських демаралізує співробітників.
 
Наврядчи українські міліціонери розуміють і зрозуміють своїх іспанських колег. І справа не лише у тому, що розмовляють вони різними мовами.
 
Український міліціонер має виживати на 1 800 грн (з 1.09.2012 їм «покращили» зарплату). Іспанський поліцейській невдоволений, що його зарплату у 1 300 євро хочуть скоротити на 65 євро.
 
«Та за таку зарплату ми навели б «порядок» з політичними конкурентами свого головнокомандувача за один день», - може сказати хтось з українських правоохоронців.
 
«А що, ваші правоохоронці ще й працюють за таку зарплату?», - здивувався б їхній іспанський колега.
 
Не лише працюють, а й виконують брудну роботу. Первомайськ - один з останніх прикладів.
 
А працюють і бруднять свої руки та погони вітчізняні міліціонери, бо вони навіть припустити не можуть: як це так - вийти проти свого керівництва? Що ми оттак зберемося і підемо на Богомольця, 10? І що, то й же славнозвісний Петро Федчук Захарченку рявкне своє крилате «щовсрався»? Та бути такого не може, бо бути такого не може. Гадаю, що так думає чи не кожен міліціонер.
 
А бути таке може. Іспанія підтвердила. І уся справа у тому, що протест - справа вільних людей. Раби не можуть протестувати, «бо бути цього не може».  
 

Але і у рабів рано чи пізно почуття гідності бере своє. І тоді справа доходить не до протестів - до бунтів...

Олексій БРАТУЩАК