Другу частину відпустки2012 року вирішив провести у Прибалтиці.Як відомо, Литва, Латвія та Естонія згрудня 2007 року приєдналася до Шенгенськоїзони. А це означало, що віза відкрита дооднієї з країн Шенгену давала правовільно пересуватися по 27 державам-членам.

Язупинив свій вибір на Литві. Адже туди,як кажуть, було найпростіше відкритивізу. Мої друзі з Вільнюсу зробили меніголовний документ - запрошення, заплатившиякісь невеличкий збір (близько 6 євро).Цікавинка у тому, що цей документ –електронний. Їм достатньо було переслатиі-мейлом код запрошення. І все – жодніпоходи на пошту, жодних постійнихперевірок поштової скриньки.

Зручно.Бо вже мав негативний досвід. Рік томухотів поїхати до Словенії, але відмовився,адже запрошення йшло звичайної поштоютри тижні, а строки відпусткипіджимали.

Візу до Литви робив сам.Навіщо переплачувати посередникам?Перелік необхідних документів знайшовна сайті консульства.

Окрімзапрошення з важливих виділю довідкуз місця роботи із зарплатнею за останні6 місяців та страховку. Розмір зарплати– не важливий. Додаткові випіски, як цепросили у словенському консульстві, збанківських рахунків теж не потрібні.Квитки теж не вимагали. Всі незрозуміліпитання з’ясовував по телефону уконсульстві.

До речі, поляки взагаліне вимагають довідки з місця роботи!

Назапис до консульства, яке знаходитьсяу Києві, реєструвався через інтернет.Знов таки, через офіційний сайт. Буламожливість підібрати зручний для менедень та час. Але! Черга була аж на місяцьвперед, тому зважайте.

Страховку на3 тижні взяв за 70 гривен у фірмі«Добробут».

Документи до литовськогоконсульства треба подавати особисто.Тому довелося їхати у Київ.

Білябудівлі установи на подачу було людейіз 30. Народ сюди приїхав з усієї України.Усередину запускали у порядку живоїчерги, а не за часом, вказаним у талоніпри реєстрації. Головне, щоб збігавсядень прийому.

У консульстві булотри віконця. Кожного опитували іпереглядали документи хвилин з 5. Якщобули додаткові питання – то більше.Мені задали кілька стандартних питань(при чому литовський консул говоривдобре українською): «до кого їдете», «депознайомилися», «що плануєтевідвідати».

Разом з документами яподав 35 євро – консульській збір. Якщоплатиш 70 євро, то візу видають вже у тойсамий день після обіду.

Паспорт ізвізою забрала моя знайома у Києві через5 робочих днів. Необхідно просто назватипрізвище людини, яке прийде за твоїмдокументом.

Сподіваюся Вам цяінформація стане у нагоді. Як бачите,нічого складного!

vladbespalov