Позачергове 16-е засідання Національної ради реформ, що відбулося 8 грудня, було присвячене податковій реформі. Підсумки цього засідання всім уже відомі, поза тим усе одно необхідно записати повний звіт, поданий, як завжди, у безсторонній репортажній формі, де особисті оцінки [взяті у квадратні дужки].

[І вже від початку потрібні квадратні дужки, бо необхідно пояснити, як сталося, що виникла потреба у позачерговому засіданні. Ідея національної системи управління реформами, розроблена в Адміністрації Президента командою, на чолі якої Дмитро Шимків, полягає в тому, щоб із кожного пріоритетного напрямку була створена Цільова команда реформ, яка складається зі представників відповідних міністерств, парламентських комітетів, інших органів влади, а також громадськості, бізнесу, науки тощо. Таким чином, в рамках Цільової команди реформ обговорюються стратегії та будується консенсус, і врешті узгоджене рішення виноситься на Національну раду реформ. Це дозволяє працювати набагато ефективніше, ніж коли консенсус шукається під банею Верховної Ради. Ідея спрацювала у багатьох випадках, але не у випадку податкової реформи. Після обговорення різних моделей протягом декількох місяців Міністерство фінансів заявило: а тепер вже час розробляти проект реформи, тож усім дякуємо, всі вільні, ми це зробимо самі. Громадські експерти та науковці, представники бізнесу та народні депутати опинилися на узбіччі процесу. Процес подальшої консолідації та ефективної співпраці цих експертних сил призвів до появи законопроекту №3357 ("проекту Южаніної"), який був відшліфований та внесений набагато раніше за пропозиції Мінфіну, пройшов широке громадське обговорення та отримав схвалення й підтримку підприємницьких та наукових кіл. Тим часом пропозиції Мінфіну, незважаючи на їхню підтримку з боку МВФ, отримали жорстку критику та довго залишалися неопублікованими.]

На початку засідання Президент поділився враженнями від візиту віце-президента США Байдена, наголосивши на підтримці України та вимогах боротьби з корупцією. "Світ вірить в Україну і чекає успіху", – підкреслив він. У дискусії із податкової реформи нам знадобляться мужність і мудрість, зауважив Порошенко і закликав до компромісу, підкресливши брак часу до нового року. Податкові та бюджетні питання не є сферою відповідальності президента, але я вимушений виступити модератором, сказав він. Фінансування МВФ є однією зі ключових умов виживання України, і я готовий особисто внести законопроект, скориставшись своїм конституційним правом, заявив президент. Він виклав своє бачення вимог до податкової реформи: не скорочувати бюджет, стимулювати економіку через ставки, адміністрування та прозорість, скоротити податкове навантаження, спростити адміністративні процедури, розкрити сірі сектори економіки і вивести їх на світло.

Щодо адміністрування нам потрібна компромісна пропозиція, сказав президент. Податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) ми збільшувати з 18% до 20% не будемо, заявив він. Для компенсації скасування спецрежиму для сільгоспвиробників запроваджується так зване розщеплення. Нам необхідно не лише ухвалити зміни до нового року, але й зафіксувати на п'ять років орієнтири, підкреслив Порошенко. Він запропонував запровадити ставки із 1 січня, а решту кодексу – із 1 квітня.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк у короткому вступному слові закликав стати на шлях єдності. "Під вашим керівництвом, пане президенте, ми все пройдемо", – сказав він.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман у своєму стислому виступі назвав чинну податкову систему пострадянською [тут я згоден: високі податки на працю та низькі податки на капітал вигідні лише олігархам], висловив сподівання на економічне відновлення у 2016 році, та запропонував слушний підхід до бюджетного процесу: виходити не з того, скільки грошей ми хочемо витратити, а яку країну хочемо мати. Втім, про бюджетні питання на засіданні більше не йшлося.

Далі міністерка фінансів Наталія Яресько презентувала проект податкової реформи від Міністерства. Не буду переказувати презентацію, подивіться її на сайті Національної ради реформ. Міністерка зазначила, що проект податкової реформи пройшов широке обговорення [правда, необхідно зауважити, що на цих обговореннях він отримав жорстку критику]. Існуюча податкова система є складною, непрозорою, корупційною, не дає розвиватися середньому класові, зауважила пані Наталія [і тут з нею важко не погодитися]. Також вона підкреслила несправедливість чинної системи: юрист платить податків менше за вчителя. Міністр відзначила високе податкове навантаження на зарплати, непрозору процедуру адміністрування, врешті – неефективність системи. Посилаючись на соціологічні опитування, вона зазначила, що громадяни очікують від податкової системи стабільності, справедливості та прозорості, при цьому вважають, що багаті мусять платити більше [було би дивно, якби ми почули від громадян щось інше; втім, для мене є відкритим питання, чи треба питати про податки всіх громадян, чи лише платників податків – відчуйте різницю]. Опитані громадяни очікують від податкової реформи стабілізацію цін та курсу валют, пільги для малозабезпечених та максимальний рівень соціальної допомоги [спиратися при побудові податкової системи на такі опитування – це консервувати радянський патерналістський соціалізм; не дивно, що лише 11–13% опитаних говорили про простоту податкової системи, стимулювання економіки – оце й є економічно активна меншість, яка тримає країну на плаву і найбільше страждає від урядових експериментів].

Міністерка фінансів стисло описала основні параметри податкової системи.

18% податку на прибуток із подальшим зниженням до 17% у 2016 році. Інвестиційний податковий кредит дозволить відраховувати до 50% інвестицій.

18% ПДФО з аналогічним зниженням до 17% та податковими соціальними пільгами для малих зарплат та пенсіонерів. Подовження дії військового збору.

20% ЄСВ до максимального рівня 34450 гривень.

20% ПДВ, 0% на експорт, 7% на ліки. Спецрежим для агросектору на один рік: 3/4 ПДВ йде у бюджет, 1/4 осідає на спецінвестрахунках.

Спрощена система:

Перша група буде називатися групою A та залишається без змін: до 300 тис. гривень.

Друга і третя групи об'єднуються у групу B, верхня межа 2 млн гривень.

Четверта група (фермери) називатиметься група C, та сама верхня межа.

Кількість платників податків, що можуть бути у групах B та C, значно скорочується.

Міністерка фінансів окремо неодноразово підкреслила несправедливість чинної податкової системи, в якій підприємець платить менше за найманого робітника. [Від себе зазначу, що робітник має, на відміну від підприємця, гарантовану заробітну плату; натомість підприємцеві ці гроші необхідно ще заробити. Так само важливим фактором є наявність робочих місць: певно, значна частина сьогоднішніх самозайнятих були би раді працювати на підприємствах, але ринок праці нічого їм не пропонує.]

Далі Наталія Яресько досить детально зупинилася на змінах в адмініструванні податків [запозичених значною мірою із законопроекту №3357 буквально в останній день]. Прозора система відшкодування ПДВ із відкритим реєстром. Електронний кабінет платника податків. Ліквідація податкової міліції та створення служби фінансових розслідувань, демілітаризованої, без права перевірок. Суттєве зменшення податкових інспекцій та кількості податківців. Поступовий перехід ДФС до сервісної служби. Відмова від авансів по податку на прибуток. Відшкодування з бюджету до 75% вартості касових апаратів.

Далі була гаряча дискусія. Розпочала його нардепка Олександра Кужель, зазначивши, що громадські обговорення піддали проект нищівній критиці. Розрахунки бюджету, запропоновані Мінфіном, некоректні, там кудись зникло 4% ВВП (94 млрд гривень), сказала вона і продемонструвала діаграму. Довіри немає, спрощена система руйнується, закриється 161 тисяча юридичних осіб, а скільки фізичних осіб не зможуть працювати – ніхто не знає. Бюджет отримає менше, підкреслила пані Олександра й зазначила: спрощенці сьогодні платять більше, ніж мали би платити за загальною системою оподаткування, і це плата за відсутність клопоту. А витрати на один касовий апарат є значно більшими, ніж його вартість, і сукупно становлять 42 тис. гривень.

У відповідь президент зазначив, що у сфері РРО не буде жодного монополізму. Треба користуватися новими технологіями, мобільними телефонами зокрема, сказав він, і я вже завтра готовий зібрати мобільних операторів.

Голова ДФС Роман Насіров підкреслив, що найголовніше – встигнути вчасно прописати всі дрібниці щодо адміністрування. Він розповів про електронну систему контролю за рухом підакцизних товарів, електронні ліцензії та накладні тощо.

Нардепка Оксана Продан зазначила, що для тих, хто повірив в урядовий податковий експеримент, ЄСВ фактично збільшується. Вона підкреслила складне адміністрування інвестиційного податкового кредиту із податку на прибуток та висловила побоювання, що реформа податкової міліції зведеться до простого перейменування. Люди обурені тим, зазначила пані Оксана, що малий бізнес вбивають, а тим часом великий бізнес вільно використовує спрощену систему для ухиляння від податків. Вона запропонувала порахувати бюджет на діючій податковій базі, а до 1 березня встигнути зробити нормальний Податковий кодекс.

У відповідь президент зазначив, що ті, хто повірив урядові, вже отримали протягом року свої переваги у вигляді зменшення податків. Ми не збільшуємо ПДФО, підкреслив він, бо сьогодні платиться 15% ПДФО + 3,6% ЄСВ, тобто майже ті самі 18%, і в нас є стратегія зменшення на три роки. Податок на розподілений прибуток, який пропонує проектом 3357, дуже не подобається МВФ, зазначив президент. Я просив МВФ це погодити, але марно. Він також погодився із позицією міністерки фінансів щодо справедливості: чому вчитель платить податки, а адвокат не платить? У частині адміністрування ПДВ усі пропозиції законопроекту №3357 мають бути враховані в урядовому проекті, наголосив президент.

Нардеп Юрій Луценко зазначив, що проведення засідання із питань податкової реформи означає: уряд недопрацював. Рішення президента є непопулярним, але необхідним, зауважив він, адже необхідно отримати фінансування від МВФ. Це лише початок змін, наголосив пан Юрій, а нашою кінцевою метою є ставки 20, 20, 10 +10 (мається на увазі ПДФО + ЄСВ). Є певні рифи проекту, і перше з них – оподаткування села, де ми вимушені відмовитися від спецрежиму, адже 70% фальшивого ПДВ генерується в агросекторі. Другий риф – спрощена система, де мусить бути компроміс між 2 млн та 5 млн, нехай це буде, наприклад, 3,5 млн, запропонував Юрій Луценко. Він нагадав, що, рахуючи податкове навантаження, треба не забувати про військовий збір.

Коментуючи виступи, міністерка фінансів Наталія Яресько навела розрахунки. Бідні платять сьогодні 5%, а платитимуть 1,5%. Середні зарплати (4000 гривень) платять 19,6%, а платитимуть 16,4%. Вищі зарплати (30 тисяч гривень) платять 21,5%, а платитимуть 19,5%. Ставки запровадимо з нового року, а кодекс – із 1 квітня, підкреслила вона.

Нардеп Андрій Журжій запропонував ліквідувати всі податкові органи нижче області (там нема чим займатися, всі великі платники у великих містах), скоротити у п'ять разів чисельність податкової міліції у процесі реорганізації (все одно вони не формують кримінальних справ, а лише оголошують про свої гучні перемоги). Він також запропонував об'єднати всі податки на заробітну плату в один податок і наголосив на перевагах податку на розподілений прибуток, що дозволяє економіці вийти з тіні та повернутися з офшорів.

Президент заперечив об'єднання податків, але наголосив на необхідності підготовки звіту щодо цільового використання військового збору.

Виконавчий директор "Європейської бізнес-асоціації" Ганна Дерев'янко подякувала міністерці фінансів за компроміс, підкреслила, що бізнес вітає це, в тому числі ІТ-бізнес, запропонувала перенести набуття чинності кодексом у частині адміністрування на 1 липня. Спрощена система – це офшор всередині країни, зазначила вона, тож білий бізнес вимагає збільшення контролю.

Я взяв слово, аби запропонувати таке. Є законопроект №3357, він унесений давно, всім відомий, ретельно обговорений, відшліфований та підтриманий десятками тисяч підприємців. Візьмімо його за основу і вносімо зміни, підвищуючи ставки тощо аж до того моменту, доки МВФ його не схвалить. Законопроект є цілісним, він відповідає філософії економічного зростання, і виривати з нього шматки не гарантує результату.

Президент на те відповів, що він сам є прихильником 3357 і був би в захваті, якби не факт, що МВФ категорично проти брати за основу цей законопроект. Я провів три тижні у переговорах, підкреслив він. А МВФ нам конче потрібний, і не лише власними грошима, але й як індикатор для інших донорів і кредиторів. Я перший піду на це, коли закінчиться війна, сказав він, але зараз це неможливо.

Нардепка Ніна Южаніна, керівник команди проекту 3357, висловила жаль із приводу того, що не вдалося порозумітися з Міністерством фінансів. Авторський колектив продовжить працювати, зазначила вона, і настане час, коли законопроект буде потрібним. Нова редакція Податкового кодексу – важкий документ, майже 700 сторінок, немає часу його вивчати. Чекаємо вже реєстрації від Мінфіну, щоб почати це робити.

Міністр економіки Айварас Абромавичус закликав прискорити перетворення ДФС на сервісний орган і зазначив, що ДФС чомусь не підпадає під дію законодавства про інспекції. Міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі послався на грузинський досвід, де поступова податкова лібералізація зайняла п'ять років. Голова Національного банку Валерія Гонтарева зазначила, що в урядовому податковому законопроекті поки що дуже незрозумілим є все щодо пасивних доходів, а це дуже важливо для розвитку фінансових ринків. [До публікації законопроекту буде ще дуже багато відкритих питань.] Міністр агропромислової політики Олексій Павленко повідомив, що 13 обласних рад проголосували за збереження спецрежиму в аграрному секторі. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк згадав про необхідність нульової декларації (амністії несплачених податків минулих років) і запропонував ставку, трохи вищу від нуля, на що президент заперечив: ставка не може бути меншою, ніж мінімальна ставка за ці роки, це має бути 5% чи 10%. На цьому трьохгодинна дискусія завершилася.