MENU

Вибори у Франції: Макрон – очевидний фаворит другого туру

1829 0

Перший тур президентських виборів у Франції вирізняється насамперед точністю соціологічних прогнозів: усе відбулося дуже близько до того, як в останні дні це прогнозувалося, зазначає у своєму блозі на "Новому часі" політолог-міжнародник Олександр Сушко.

Очевидно, що перший тур – це невдача для Марін Ле Пен, яка ще нещодавно цілком обґрунтовано розраховувала на перше місце. Це також невдача для традиційних політичних партій Франції: кандидат від республіканців посів третє місце, кандидат від соціалістів – п'яте місце. Це безпрецедентна невдача двох найбільших політичних партій країни.

Результати першого туру – відносний успіх проєвропейських французів і відповідь на підйом євроскептичних настроїв, не тільки у Франції, а й в усій Європі. Але потрібно досить обережно оцінювати цей відносний успіх, тому що серед чотирьох кандидатів із найкращим результатом (від 19 до 24%) лише переможець Макрон є явним єврооптимістом. Усі інші тою чи іншою мірою є критиками сьогоднішнього Європейського Союзу.

Читайте також: Марін Ле Пен практично досягла електоральної "стелі" підтримки своїх виборців

Тому дуже важливо, щоб французьке суспільство і французькі еліти зробили правильний висновок, адже навіть якщо, з великою долею ймовірності, за два тижні остаточну перемогу отримає Еммануель Макрон, це зовсім не знімає питання кризи довіри до традиційних політичних еліт, до політичної системи і до Європейського Союзу. На цих виборах євроскептики програють, але поразка не є остаточною. Вона дає проєвропейським французам додатковий шанс знайти правильні відповіді на ті запитання, які ставить французьке суспільство. Якщо сприймати цю перемогу як просто перемогу, без висновків, то це лише відстрочена поразка. Вона, безумовно, нагадає про себе за п'ять років, на наступних президентських виборах. А взагалі дуже раджу прочитати роман "Покора" Мішеля Уельбека, який повністю присвячений моделюванню французьких президентських виборів 2022 року.

Якщо говорити про підтримку Фійоном не іншого проросійського політика, а саме Макрона, то вплив Москви і зв'язки кандидатів зі Кремлем – це насамперед наша проекція. Для французів, як для виборців, так і для політиків, питання Путіна, питання Росії та України – дуже другорядні. Тому для Фійона більш природно підтримати іншого умовного центриста Макрона, ніж радикальну націоналістку Ле Пен. В тому, що їхні погляди на Путіна близькі, не знімає їхнього антагонізму у більшості інших питань, зокрема внутрішньої політики Франції. Тому зовсім не дивно, що у другому турі Фійон іде в табір Макрона, а не в табір Ле Пен.

Прогнози соціологів роблять Макрона очевидним фаворитом другого туру. Там, де розрив більше 20%, – питання значною мірою вирішене. Особливо, якщо врахувати точність прогнозів по першому туру. У другому турі, де розрив між кандидатами величезний, питання зрозуміле.

Вплив Росії у другому турі не буде надто прямолінійним. Вони мають як план А, так і план Б, тому будуть по-своєму працювати із табором Макрона. Й очевидно, що ці зусилля будуть зосереджуватися вже на роботі з новою адміністрацією. Зокрема, якщо ця адміністрація не задовільнить Росію, вона буде її дискредитувати, продовжиться робота із розмивання довіри до ключових політичних інститутів і політичної системи Франції, до демократії, до верховенства права.

Читайте також: Ці вибори вказують, що Франція реально за крок до радикальної катастрофи

У питаннях мінського процесу й урегулювання україно-російського конфлікту, потенційний президент Макрон скоріш за все продовжуватиме лінію Франсуа Олланда. Це безпосередня участь Франції в Нормандському форматі, що робить її активним гравцем, який можливо й немає інтересів у цій частині Європи, але вважає за потрібне, щоб його позиції були представлені. Це позиції територіальної цілісності України, несприйняття анексії Криму, засудження дій Росії на Донбасі. Позиція Макрона не буде відрізнятися від позиції Олланда: Франція не буде ініціювати зняття санкцій із Росії без виконання мінських домовленостей, без зміни політики з боку Росії. Але все одно, це не слід трактувати як дуже роукраїнську позицію, адже Україна не перебуває в центрі уваги французького істеблішменту.

У цьому випадку для України є вигідним те, що позиція Макрона виразно проєвропейська. Це означає налаштованість на солідарні дії Європи, зокрема в українському і російському питаннях.


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости