MENU

Хто захищає нас у російсько-українській війні

2988 0

Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює різницю між словами нервувати й нервуватися

Переглядала стрічку новин, пише читачка, яка підписалася ініціялами Г. В., і слово атішники в одному з текстів здалося мені недоречним. Тож як правильно казати: атішники чи атошники?

Правильно атошники або атовці, бо це слово походить від антитерористична операція.

Олександр Бондаренко запитує, як правильно: нервує чи нервується – в тій ситуації, коли якась людина не має спокою, а не доводить до сказу когось иншого?

Слово нервуватися – це бути в стані збудження, роздратування.

Читайте також: Чому сирові не стати творогом і коли непереливки буває

А нервувати має два значення: те саме, що й нервуватися, і приводити когось у стан збудження, роздратування. Ці значення з'явилися давно, а не останнім часом, як думає читач.

Наприклад: я нервую через свої проблеми і мене нервує твоя поведінка.

У щоденній роботі читачка Вікторія Ондовчик має справу з первинним документообігом. У неї щоразу постає запитання при написанні назви накладної на перевезення: товаро-транспортна накладна, товарно-транспортна накладна чи взагалі товаротранспортна накладна?

Правильно – товарно-транспортна накладна. Так радять словники.

Олександр Пономарів

Маргарита Перебийніс запитує, чи існує в українській мові слово плаття як відповідник російському платье.

Російське платье в сенсі одягу взагалі перекладаємо одяг, убрання (наприклад, фільм "Нове вбрання короля"); коли йдеться про жіночий одяг, то кажемо сукня, рідше плаття.

Читайте також: Пательня проти сковорідки – що ліпше?

Володимир Михалевич розмірковує: у медіях регулярно використовують звороти на кшталт як повідомляє джерело, наше джерело повідомило тощо.

Куди точнішим було б формулювання наш інформатор у міністерстві, як передають наші інформатори або просто як стало нам відомо й подібне, вважає читач.

Ці варіянти правильні, але джерело повідомляє теж не варто відкидати, бо такий вислів є не тільки в російській мові. Джерело тут уживане в переносному значенні.

Марію Бондаренко цікавить запитання, чи є український відповідник слову реципієнт?

Слово реципієнт походить від латинського recipiens (recipientis) – той, що одержує. Воно має кілька значень в українській мові. Коли йдеться про повідомлення, інформацію, можна казати ще й сприймач.


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости