Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, чим гасло відрізняєтьчя від пароля, а також різницю між хай і нехай

Яке зі слів ліпше вживати – сковорідка чи пательня, запитує Олег із Харківщини.

Це синоніми, їх можна вживати обидва.

Ще одне запитання від читача: чи можна використовувати слово гасло замість чужизмів пароль і password?

Пароль (від французького parole) – умовне слово або речення, яке дає змогу пройти до військового об'єкта чи конспіративної організації.

Гасло – наявне майже у всіх слов'янських мовах, пов'язане з дієсловом гадати. Гасло – семантично ширше, ніж пароль, бо крім умовного знака – це ще й ідея, заклик, плакат із таким закликом. Тож у сучасній українській мові обидва слова вживані.

Читайте також: Жесть – коли вона стає бляхою

Як перекласти з російської мови словосполучення я занята?

Я не маю (вільного) часу, мені нема коли. Це відповідь читачці Віталіні.

Читачка Олеся Панченко хоче знати, як перекласти з російської мови слово стремянка.

Українською – драбинка.

Євгенія Кальмус просить відповісти на кілька запитань. Чи правильно вживати слово поступлення, коли йдеться про надходження пацієнта в лікувальний заклад?

У цьому випадку, мабуть, потрібно казати прихід пацієнта до лікувального закладу.

Що ви можете сказати про слова хай і нехай? Побажання нехай буде – правильне?

Читайте також: Коли посол – жінка: як дати цьому раду?

Олександр Пономарів

Хай і нехай – синонімічні частки. Тож можна казати і хай буде, і нехай буде. Вони бувають пов'язані з різними ситуаціями. У молитві Отче наш кажемо: нехай святиться ім'я Твоє. А в закликах віддаємо перевагу хай: хай живе.

У словниках зустрічаємо: відповідати вимогам, задовольняти вимогита задовольняти вимогам. Як правильно – задовольняти чи задовільняти?

Правильно – задовольняти вимоги і відповідати вимогам.

Михайло Науменко з Лисичанська пише: иноземні прізвища Goethe, Zelmerlöw ми передаємо через е, а не через ьо – Ґете, Сельмерлев, а не Гьоте, Сельмерльов. То чому пишемо російське Потёмкин як Потьомкін?

Йоган Вольфґанґ фон Ґете пензля Йогана Генріха Вільгельма Тішбейна, 1787 рік

У наведеному німецькому та шведському прізвищах голосний звук – це огублений е, якого українська мова не має.

Тому ми передаємо його своїм неогубленим е (як Кельн, Пастер). А в прізвищі Потёмкін пом'якшений т стоїть перед о. Тому й пишемо Потьомкін.