MENU

Позитивні й негативні наслідки української трудової міграції

574 0

Політики, коментуючи питання міграції, переважно згадують її в негативному контексті, пише у своєму блозі на "Новому часі" заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський. Але чи є міграція, особливо трудова, лише "зрадою" і як із цією "зрадою" боротись?

Збільшення мобільності робочої сили сприяє глобальному економічному розвиткові. Це відбувається, бо економічні ресурси завдяки міграційним потокам використовуються продуктивніше. Однак для країн-донорів ефект міграції не завжди позитивний. Робоча сила – один із чинників виробництва. Її нестача внаслідок міграції може стримувати розвиток економіки. Якщо ж із країни масово виїжджають високоосвічені та висококваліфіковані працівники, то це стримує технологічний розвиток і втілення інновацій, обмежуючи якісну зміну структури економіки.

Відповідно до дослідження Центру економічної стратегії "Скільки українців поїхало за кордон і що державі з цим робити", міграція в Україні має насамперед короткостроковий, маятниковий характер. За нашими експертними оцінками, до 4 млн українців можуть бути задіяні у трудовій міграції, а одночасно поза межами країни може перебувати до 2,6-2,7 млн українців.

Читайте також: Україна повторює шлях східноєвропейських держав: як дати раду міграції

До негативних наслідків короткострокової трудової міграції можна віднести: зменшення споживчого попиту, зменшення податкових надходжень і соціальних внесків, інфляцію заробітних плат, соціальне розшарування суспільства. Натомість серед позитивних – зменшення безробіття та бідності, приплив грошових переказів, більші стимули інвестувати у освіту.

Мігранти привозять чи переказують в Україну зароблені за кордоном кошти, що становлять щороку 7,6-8,4% ВВП. Ця сума перевищує увесь обсяг прямих іноземних інвестицій в нашу країну. Наприклад, у 2015-2017 роках ці кошти допомогли утримати сальдо поточного рахунку платіжного балансу близьким до нуля.

Серед негативних наслідків міграції – дефіцит робочої сили, який стає особливо помітним із виходом економіки зі кризи. Трудові мігранти залишають країну заради вищої зарплати. Щоб конкурувати із іноземними працедавцями розміром зарплатні та при цьому не втрачати конкурентоспроможності, українські підприємства мусять інвестувати в підвищення продуктивності праці.

Українці, які працюють за кордоном, як правило, не сплачують податки зі своїх доходів, але часто отримують субсидії та соціальні виплати від держави. У 2015-2016 рр. трансферти від держави складали 27% від сукупних ресурсів домогосподарств, більше 40% українських родин отримували субсидії. Можна припустити, що частину цих коштів отримали українці, які не могли би претендувати на них, якщо б декларували доходи, отримані за кордоном.

Читайте також: Здобутки та проблеми торгівлі України з ЄС. ІНФОГРАФІКА

Через брак достовірних даних важко точно оцінити чистий вплив міграції на економіку країни. На нашу думку, він є позитивним під час кризи, але може стати стримувальним фактором для економічного розвитку в довгостроковій перспективі.

Європейський досвід демонструє: країни, що тільки-но увійшли до ЄС переживали масштабні еміграційні хвилі до розвинутіших країн ЄС. Наприклад, населення Латвії між 2000 і 2017 роками скоротилося на чверть. За оцінками Міжнародного валютного фонду, в різних країнах Східної Європи еміграція "зрізала" 0,6-0,9% в.п. від щорічного росту ВВП у 1999-2014 роках.

Для того, щоб уникнути негативного впливу міграції на економічне зростання в довгостроковій перспективі, Україні потрібні інвестиції в підвищення ефективності праці. Це дозволить підвищити реальну зарплатню всередині країни та зробити міграцію менш привабливою альтернативою.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки



Правила комментирования »  


Новости