Шановні керівники держави! Ми, постраждалі вкладники банку «Таврика», звертаємося до Вас за захистом у зв’язку із безпрецедентними подіями навколо банку «Таврика». Даний банк успішно працював в Україні протягом 22 років, має 42 відділення по всій території України та близько 30 000 вкладників.

За рейтингом, опублікованим у Віснику Національного банку України за грудень 2012 року № 12(202), банк «Таврика» займав 39 місце серед 175 банків України та був доволі прибутковим. Навіть в часи кризи 2008-2009 років, коли багато банків призупиняли виплати, банк «Таврика» не підвів жодного клієнта.

Однак, проблеми у банку почалися після того, як в повному обсязі в листопаді 2012 року банк «Таврика» достроково виплатив кредит НБУ в очікуванні нового рефінансування, яке так і не отримав. Натомість, 23 листопада 2012 року рішенням № 906 комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків (на чолі з Соркіним І.В.) банку «Таврика» були зупинені всі активні банківські операції на строк до 24 грудня 2012 року. Отже, накладені НБУ обмеження заблокували роботу банку «Таврика».

Втім, 7 грудня 2012 року на позачергових зборах акціонерів банку було ухвалене рішення про збільшення статутного капіталу банку на 100 млн. грн. за рахунок залучення додаткових внесків діючих акціонерів. Проте, вже 20 грудня 2012 року НБУ на чолі із заступником голови НБУ Соркіним І.В. за один день, без будь-яких попереджень превентивного характеру, приймає рішення про визнання банку неплатоспроможним. А 21 грудня 2012 р. у банку було введено тимчасову адміністрацію з метою… ліквідації банку «Таврика» та цього ж дня Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банк виставлено на продаж за одну гривню. Все це відбувалося на наших очах майже блискавично та при дуже дивних обставинах.

Отже, чому зненацька, а саме 23.11.2012 року (до цієї дати протягом 2012 р. за наявними відомостями жодних перевірок, чи офіційних претензій на адресу банку «Таврика» з боку НБУ не було) рішенням № 906 комісії НБУ з питань нагляду й регулювання діяльності банків (на чолі з Соркіним І.В.) банку «Таврика» були зупинені всі активні банківські операції на строк до 24 грудня 2012 року? Хто ввів в оману вкладників банку «Таврика», розповсюдивши в засобах масової інформації неправдиві повідомлення про буцім-то вивезення за кордон значних коштів банку та втечу його керівництва? Чому не дочекавшись оголошення результатів перевірки комісії, достроково, а саме 20.12.2012 року, НБУ оголосив банк «Таврика» неплатоспроможним? Чому НБУ не надав банку «Таврика» обіцяного рефінансування та можливості працювати надалі у звичному – нормальному режимі? На якій підставі НБУ вимагав від банку достроково повернути кредит? Між тим, в аналогічній ситуації на кшталт банку «Таврика», для менш рейтингових банків, зокрема, для банків «Даніель» (95 місце в рейтингу) та Експобанк (72 місце в рейтингу), за даними, опублікованими авторитетним журналом «Бізнес» від 21.01.2013 року, НБУ чомусь знайшов гроші та надав вказаним банкам рефінансування і продовжує далі штучно утримувати ці банки від неплатоспроможності. На всі ці питання, ми вважаємо, повинно дати відповіді службове, депутатське та кримінальне розслідування.

Адже саме після таких, схожих на рейдерство, дій НБУ під відділеннями банку «Таврика» почали щодня шикуватися черги вкладників, а у людей з’явилася паніка. А невдовзі, всім стало зрозуміло, що причиною таких подій є порушення з боку НБУ усних домовленостей з керівництвом банку «Таврика» про надання нового рефінансування. Керівництво ПАТ «Банк «Таврика» виконало свої зобов’язання перед НБУ і достроково (більш як на півроку раніше) повернуло кредит у листопаді 2012 року (хоча термін його спливав тільки у 2013 році), однак обіцяного рефінансування від НБУ банк «Таврика» так і не дочекався. Не дивно, що це призвело до розриву ліквідності за поточними зобов’язаннями (при тому, що основні ресурси були виділені на довгострокові кредити), що у свою чергу спровокувало відтік грошей афілійованих з банком клієнтів з їх розрахункових рахунків (Київського ювелірного заводу (далі КЮЗ), будівельного холдингу «Підензахідтрансбуд» та інших), які терміново закривали власні рахунки та переводили кошти в інші банки, передбачаючи загрозу подальшої ескалації кризи. Проте, рядові вкладники заздалегідь цього не знали. У засобах масової інформації велась агресивна реклама про забезпечення вкладів в банку «Таврика» золотими виробами КЮЗ, рекламувались підвищені відсотки за депозитами. Роками вкладники вважали, що шикарна будівля головного офісу банку в центрі Києва є власністю ПАТ «Банк «Таврика», а виявилося, що вона відтепер лише орендується банком.

З публікацій ЗМІ відомо, що ледь не головною причиною проблем в банку «Таврика» стала боротьба за КЮЗ, а саме: заставою за кредити в банку «Таврика» є контрольний пакет акцій КЮЗ. І, якщо це правда, тоді метою всіх попередніх дій НБУ та підконтрольного НБУ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) є якнайшвидша ліквідація банку «Таврика». В результаті чого можуть бути за безцінь викуплені акції КЮЗ (подейкують, якщо це не брехня, що майбутній покупець КЮЗ, який і замовив ліквідацію банку «Таврика», з метою заволодіння за безцінь контрольним пакетом акцій КЮЗ, що знаходиться в заставі у банку за видані кредити, є структура, афілійована зі старшим сином Президента України – Олександром Януковичем).

 

dikkens