Як і більшість українців, я чомусь готовий терпіти все - погані дороги, штучні харчі, корумповану владу...

Але чого я більше терпіти не можу, так це вседозволеності.

На фото нижче - мій брат, про якого я писав вночі. Йому 21 рік. Він пішов слідами батька і грає на саксофоні - у оркестрі та рок-гурті. Нещодавно він звільнився із музичної крамниці, аби готуватися до вступу у консерваторію.

Але сьогодні йому почали вправляти носа після того, як його зовнішній вигляд не сподобався п’яним «правоохоронцям» на відпочинку.

Це сталося минулої суботи пізно ввечері. Ми з друзями прийшли на вечірку у моєму рідному Рівному.

За сусіднім столиком у залі сиділа компанія чоловіків - тоді ми ще не відчули небезпеки з їхнього боку.

Вони ще вдень почали справляти День Народження одного із компанії.

Отже, були вже добряче напідпитку. І коли почалася дискотека, це далося взнаки.

Коли я відійшов і повернувся до зали, побачив як моїх друзів б'ють просто у всіх на очах.

Серед них був і мій брат. Я хотів підійти до нього, але одразу схопив удар у обличчя.

Люди почали падати на підлогу, дівчат розпихали. Через якийсь час прибігли охоронці, але з них було мало користі - на відео, яке у нас є, видно, що вже при охоронцеві до брата позаду підбіг дорослий чоловік і почав бити його у потилицю.

Я не розумів, що відбувається, і викликав міліцію. До мене підбігла подруга і перелякано сказала, що брата зараз битимуть в туалеті. Я ледь туди пропхався - у брата вже був розбитий ніс, закривавлена футболка. Я не пригадую вже, в який момент він почав мимоволі плакати...

Але мені якось вдалося витягти його і відійти ближче до виходу із закладу.

Пройшло 10 хвилин, і я подзвонив у міліцію вдруге - їх відділ за 5 хвилин пішки від місця події.

Коли двоє людей у камуфляжі все ж приїхали, ми показали їм кожного із нападників, які навіть не думали йти з місця. Міліціонери підійшли до їх столу, в цей час із їх компанії нам почали погрожувати - мовляв, тепер вам точно все...

Трохи згодом міліціонери вийшли на вулицю і почали перешіптуватися, а потім запропонували нам їхати до відділу. Я спитав, чому вони не забирають нападників, на що вони нічого конкретного не відповіли.

На цьому пригоди не завершилися, бо наші підпиті кривдники вивалилися на вулицю і почали погрожувати вже при міліціонерах. Мені навіть довелося імітувати відеозйомку і кричати, що мене б'ють. Одного з міліціонерів вони штовхнули в плече, запитуючи, для чого ті приїхали.

На нас лаялися, про брата казали, що він у «колготах» (завужені джинси) і з сережкою у вусі.

Напевно, це і стало причиною його побити. Нападників так і не забрали, бо... як ми тепер виявили, вони теж співробітники правоохоронних органів. 

Друзі розповіли, що коли вони йшли до відділу (в бобик всі не влізли), то до них підходили і відмовляли скаржитися, погрожували, що це люди серйозні,
можуть і наркотики підкинути, і що завгодно... 

Вже в машині я продовжував запитувати у міліціонерів, хто такі наші нападники, і чому їх не забрали. На моє запитання вони неохоче відповіли,

що то нібито люди із силових структур. Але повторюся - у підсумку виявилося, що серед них були міліціонери, яких ми вже знайшли у соцмережах.

У відділку братові стало зле, за ним приїхала швидка.

У нього забій голови, обличчя, зламаний ніс, напевно, був струс мозку, бо його нудило.

Я таки написав заяву і попросив її зареєструвати. Побої з брата зняли тільки вчора, справа дуже буксує.

Я знаю, що треба звертатися до прокуратури, але мені потрібна юридична підтримка. 
Знайти адвоката у Рівному поки не вдалося. 

Я не хочу просто залишити цю справу, закрити на неї очі, як на погані дороги і все інше...

Roman Lebed