Астрономи NASA представили унікальну галерею із 16 зображень далеких галактик, створену на основі даних обсерваторії Chandra та інших потужних телескопів, пише NV, інформує UAINFO.org.

Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США (НАСА) оприлюднило колекцію з 16 зображень галактик, що демонструє неймовірне розмаїття космічних процесів. На цих світлинах можна побачити зоряні системи з плавними спіральними рукавами, дискові галактики, а також галактики з потужними спалахами, що залишилися після утворення світил.

Науковці традиційно поділяють галактики на три основні класи:

• Спіральні (до яких належить і наш Чумацький Шлях) мають виразні закручені рукави, що розходяться від щільного ядра;
• Еліптичні галактики складаються переважно зі старих зір і часто є результатом злиття кількох менших систем;
• Неправильні (нерегулярні) галактики мають хаотичну форму й характеризуються дуже високою внутрішньою активністю.

Опубліковані зображення є результатом багаторічної співпраці орбітальних і наземних обсерваторій. В основі досліджень лежать рентгенівські вимірювання, отримані телескопом Chandra за десятиліття роботи. Їх доповнили дані з космічних телескопів «Джеймс Вебб», «Габбл», IXPE, Swift, NuSTAR та багатьох інших.

Фото: NASA/CXC/SAO

Рентгенівський діапазон є унікальним, адже дозволяє побачити екстремальні явища, непомітні у звичайному світлі: величезні хмари газу, розігріті до мільйонів градусів, речовину, яку викидають чорні діри, та залишки вибухів наднових зір. Саме ці процеси насичують космос хімічними елементами, з яких формуються планети, атмосфера й сам біологічний матеріал.

Зображення спіральних галактик Messier 33 та NGC 3938 дозволили детально вивчити структуру їхніх рукавів і наслідки зоряних катастроф. Галактики NGC 1672 та NGC 1385 продемонстрували, як центральні зоряні перемички спрямовують газ до центру, стимулюючи народження нових світил. Натомість у випадку NGC 4725 поштовхом до зореутворення стало зіткнення із сусідньою системою, що відбулося в далекому минулому.

Особе місце в галереї посідають галактики, які ми бачимо збоку, — NGC 4631 (галактика Кит) і Messier 82 (галактика Сигара). Інтенсивні зоряні вибухи породжують потужні газові потоки з температурою в мільйони градусів. Вони здатні викидати речовину та важливі хімічні елементи в міжгалактичний простір на відстані тисяч світлових років (десятків квадрильйонів кілометрів).

Не менш вражаючими є процеси в центрах галактик, де панують надмасивні чорні діри. У галактиці Центавр А спостерігається струмінь високоенергетичних частинок, що виривається з ядра у відкритий космос на десятки тисяч світлових років. У галактиці Messier 106 подібні джети розігрівають навколишній газ, формуючи аномальні спіральні структури. А відома галактика Сомбреро (Messier 104) демонструє величезне рентгенівське гало з гарячого газу навколо свого елегантного пилового диска.

Еволюція галактик нерідко супроводжується катастрофами. Наприклад, галактика Arp 143 демонструє наслідки лобового зіткнення, що породило кільцеву хвилю з нових зірок, схожу на кола на воді. А об'єкти NGC 3256 та II Zw 096 показують хаотичні наслідки злиття, які були дуже поширеними в ранньому Всесвіті. Ці спостереження надзвичайно важливі для розуміння майбутнього Чумацького Шляху, який через кілька мільярдів років має зіткнутися із сусідньою галактикою Андромеди.

Серед інших унікальних систем — галактика Messier 90, що втрачає газ під час руху крізь скупчення Діви, а також NGC 660 із рідкісною структурою «полярного кільця», де зорі обертаються перпендикулярно до основної площини.

Нова галерея, представлена НАСА, доводить, що галактики — це динамічні системи, які безперервно змінюються під впливом гравітації, чорних дір і космічних зіткнень.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube