Схоже, на те, що влада запускає новий пробний камінь щодо закону про наклеп. Перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін знову пропонує відродити статтю, яка передбачає кримінальну відповідальність за наклеп. Минулої осені ця історія закінчилася не на користь влади. Журналісти вийшли з масовими протестами і влада відступилася.

Але потім голова Національної спілки журналістів Олег Наливайко оприлюднив інформацію, що від запровадження такої статті у закон не відмовилися. І ось маємо  підтвердження його слів. Думаю, що всі колеги розуміють серйозність цього кроку. Владу явно дратують журналісти, які   розперезалися ще більше: продовжують собі писати про корупцію і не оминають увагою самого Януковича.

То один, то другий політик намагається чи то посадити журналіста, чи то оштрафувати його. Остання кричуща історія з позовом військового міністра Павла Лебедєва до севастопольського інтернет-видання  «Новый регион» яскраве тому підтвердження. Він намагається притягти газету і журналістку до відповідальності, хоча видання добровільно (!) дало йому змогу висловити свою позицію. Звісно, це синдром якогось Наполеона, який хоче продемонструвати, хто в домі господар.

Якщо пропозиція Кузьміна пройде, то Лебедєв і йому подібні інтенсифікують свою анти журналістську діяльність у десяток разів. Але сидіти будемо не всі. За реальними наклепниками, як правило, стоять якісь політичні сили і вони не дадуть їм пропасти. А от ті, хто справді розслідує зловживання, можуть отримати добрячий строк.  

Я навіть не хочу закликати журналістів не мовчати. Я апелюю до інстинкту самовиживання. Якщо ми промовчимо, то вони нас перетворять або  на своїх прислужників, або на політичних в’язнів. Воно нам треба? Тому нам вкрай необхідно написати статті,  колонки, блоги на цю тему. Нехай бачать, що так просто їхня чергова хрінь не пройде.

І одне зауваження до непосвячених. Наклеп – це погано. І журналісти святі далеко не всі. Але питання можна вирішити в рамках діючого законодавства. Садити до в’язниці – це явно річ неадекватна.

Юрій ЛУКАНОВ