Російські підприємства, які працюють на потреби військово-промислового комплексу РФ, почали переносити частину виробництва до Китаю.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на доповідь американського дослідницького центру C4ADS, інформує UAINFO.org

Москва дедалі більше залежить від технологічної та виробничої підтримки Пекіна на тлі війни проти України й західних санкцій.

Одним із прикладів є російська група компаній "Елемент", яка виробляє мікроелектроніку для оборонного сектору. У 2024 році підприємство почало збирати чипи в Китаї.

Крім того, воно зареєструвало в країні щонайменше чотири дочірні структури та шукало викладачів китайської мови для своїх працівників.

Читайте також: Китай поглиблюватиме стратегічні зв’язки та координацію з Росією - глава уряду КНР

"Елемент" постачає електронні компоненти російським оборонним підприємствам і перебуває під санкціями США з 2022 року.

У квітні 2026-го компанія, за даними дослідників, придбала в китайського оборонного підрядника Shijiazhuang Tonhe Electronics інтелектуальну власність у сфері силової електроніки на суму понад 100 млн рублів.

Ще один приклад - завод "СтанкоМашСтрой", який планував організувати виробництво п'ятиосьових верстатів у китайській провінції Шеньсі спільно з місцевою компанією Baoji Machine Tool Group.

Таке обладнання використовують для високоточної обробки складних деталей. Серед замовників російського підприємства у 2025 році були Воткінський завод, який виробляє балістичні ракети, та Іжевський електромеханічний завод "Купол", що спеціалізується на системах протиповітряної оборони.

Водночас дослідники C4ADS не змогли підтвердити, що виробництво в Китаї вже запустили. Однак вони встановили, що власник "СтанкоМашСтроя" Олег Кочетков зареєстрував у КНР компанію Shaanxi Stermasi Technology. Сам російський завод перебуває під санкціями США з 2023 року.

Розмістити виробництво в Китаї намагаються й російські структури. За даними видання "Коммерсант", "Об'єднана мікроелектронна компанія" розглядала можливість придбання часток у невеликих китайських фабриках. Це могло б забезпечити російським замовникам доступ до виробництва мікросхем.

Хто більше виграє від співпраці Росії та Китаю

Як зазначають автори звіту, спільні дослідження дають змогу російським і китайським оборонним підприємствам перевіряти розробки, скорочувати витрати на випробування та швидше переходити від проєктування до виробництва.

Росія пропонує Китаю наукові й інженерні напрацювання, успадковані ще від СРСР. Натомість Пекін має масштабні виробничі потужності, сучасні технології та ресурси для впровадження розробок в оборонній промисловості.

Старший аналітик C4ADS Аллен Маггард вважає, що в довгостроковій перспективі більше від такої співпраці може виграти саме Китай.

Російські розробки та досвід здатні допомогти китайським компаніям створювати нові види озброєнь і поступово витісняти російських виробників із міжнародних ринків.

Читайте також: Путін запропонував Трампу зустрітися в Китаї: у Кремлі розповіли про підготовку саміту

Генрі Цимер із Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) зазначає, що через війну проти України та західні санкції Росія не може обійтися без військово-технічної підтримки Пекіна.

За його прогнозом, у 2027 році співпраця між двома країнами продовжить розширюватися, якщо США та Європа не посилять тиск на Москву й Пекін.

Водночас Китай може обмежити взаємодію, якщо вона почне загрожувати його економічним інтересам або створюватиме ризик нових західних санкцій.

Доступ до західних ринків, капіталу й технологій для Пекіна залишається важливішим за відносини з Москвою.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube