Сьогодні, 20 березня 2013 року,  у київському планетарії Іван Дзюба презентував свою надзвичайно розкішну книгу спогадів «Не окремо взяте життя». Я в захваті від книжки, від дизайну, поліграфічної якості, а тексти, які тексти. Пити і не напитися. Тепер це моя настільна книга. На жаль, у транспорті її з собою не повозиш – 758 сторінок не поміщаються у жодну з моїх сумок. Та про Івана Дзюбу і його спогади писатиму окремо. А зараз хотіла би порівняти життя двох екс-президентів Леоніда Кучми і Віктора Ющенка.

У 2004 році я була шанувальницею Ющенка, потім довго працювала в газеті, яку фінансували любі друзі. Я поважала цього чоловіка до моменту, коли він із дітьми прийшов на концерт Поплавського, а опісля від Ющенка на сцену винесли величезний букет квітів. Більше Ющенка (без офіційних візитів) я не бачила на жодному заході, презентації, фестивалі. Інше діло Катерина Ющенко зі своїм благодійним фондом «Україна 3000». Та хоч на книжкові ярмарки ходить, по музеях їздить. Та, на жаль, грандіозних проектів з її координуванням я не знаю.

А сьогодні мене вразив Леонід Кучма. Його фонд «Україна» профінансував видання книги «Не окремо взяте життя». Хороший смак у його менеджерів. Та окрім грошей, Кучма висловив свою повагу до Дзюби. Прийшов на презентацію і в першому ряді поруч із Борисом Олійником просидів кілька годин, слухаючи виступи Мирослава Поповича, В’ячеслава Брюховецького, Максими Стріхи, Валерія Шевчука.

А ще Фонд Кучми у січні презентував виставку 78-річного художника Леоніда Литвина. Художник дещо блаженний, за способом життя нагадує Ван Гога, абсолютно відмовився від соціуму. В його будинку ні світла, ні газової плити. Леонід Литвин зараз живе в одному з сіл на Київщині, мріє, що з його хати колись зроблять музей, бо малює щодня скрізь - на воротах, дощовому плащі, по всіх стінах, але і полотна не цурається. Зараз родина Івана Дзюби зберігає понад 100 картин Литвина, щоб не розікрали, бо таке мистецтво має бути в музеях, а не приватних колекціях.

І що найцікавіше, Леонід Кучма знайомий з Леонідом Литвином і знає його непросту біографію. Може, Ющенку треба повчитися у Кучми, щоб крім розмов про його дівчаток (бджіл), яких на зиму тримає у підвалі (новина №1 2012 року) і розвалювання «Нашої України» (новина №2 2013 року) краще свій смак шліфував і сприяв реалізації масштабних проектів на кшталт популяризації художників- відлюдників і т.д. На місці Ющенка, щоб прирівнятися хоча б до рівня Кучми, я б відкрила музей-хату Поліни Райко у Києві і реставрувала її будинок і літню кухню в Цурюпинську. За цей проект його хоча б шанувальники мистецтва і краси поважали. А так – мальчік ноль… 

Ольга ЖУК