Археологи, які проводять розкопки стародавнього фракійського міста на півдні Болгарії, виявили незвичайний бронзовий механізм всередині храму. 

Предмет із кільцем та чотирма ретельно виготовленими гачками був знайдений поблизу села Васил Левський, де дослідники досліджують укріплене поселення, яке, можливо, служило першою столицею Одриського царства, пише Arkeo News, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Поселення датується переважно VI та V століттями до нашої ери та включає монументальну кам’яну архітектуру, оборонні стіни та релігійні споруди. Розкопки проводить доцент Костадін Кісьов, директор Регіонального археологічного музею в Пловдіві, який періодично досліджує це місце приблизно протягом трьох десятиліть.

В інтерв'ю болгарському телеканалу bTV Кісьов описав знахідку як бронзовий механізм, не схожий ні на що, з чим його команда раніше стикалася. Знайдений у вхідній камері, або пронаосі, храму, він складається з кільця, що підтримує чотири гачки з ретельно сформованими зубцями, спрямованими назад, що нагадують рибальські гачки.

Кісьов наголосив на точності його конструкції та припустив, що механізм спочатку міг підтримувати підвісні лампи. Таке розташування могло вмістити лампи, виготовлені з глини, бронзи або скла. Однак археологи не знайшли ланцюгів, необхідних для їх підвішування. Інша можливість полягає в тому, що механізм був пов’язаний з риболовлею. Кісьов зазначив, що помітні бородки нагадують ті, що зустрічаються на рибальських гачках, хоча їхній надзвичайно великий розмір ускладнює інтерпретацію.

Поселення розташоване поблизу річки Стряма, притоки Мариці, але механізм, можливо, не підходив для риболовлі на відносно невеликих водних шляхах. Кісьов припустив, що обладнання такого розміру могло використовуватися на більших річках, таких як Мариця чи Дунай, або в морі. Жодна з інтерпретацій не була підтверджена, і первісне призначення предмета залишається невідомим.

Кісьов також звернув увагу на масштаби та вишуканість стародавнього поселення, яке займає гірську терасу вздовж південного підніжжя Балканських гір. За даними муніципалітету Карлово, археологічний комплекс охоплює понад три гектари та включає укріплену цитадель та ранню фракійську храмову архітектуру.

Це місце іноді називають «Золотим містом фракійців» — сучасне поняття, пов’язане з його незвично оздобленою черепицею на даху. Кісьов пояснив, що черепиця має кілька захисних шарів, включаючи червоні та чорні покриття та золотисту поверхню, виготовлену за допомогою мінерального пігменту. Деякі з них збереглися напрочуд добре, незважаючи на приблизно 2500 років впливу навколишнього середовища.

Розкопки також виявили докази значного релігійного комплексу. Дослідники виявили дві архітектурно схожі будівлі, причому другий храм все ще досліджується. Їх тісний структурний зв’язок свідчить про те, що вони могли бути частиною більшого священного району. Кісьов припустив, що будівлі могли бути присвячені різним божествам, хоча археологи ще не встановили, яким богам там поклонялися.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube