Проблемою опозиційних політичних сил нинішнього періоду, власне, як і проблемою демократичних партій у попередній період, є те, що слово домінувало над ділом. 

Абсолютно елементарні речі, які лежали на поверхні, здебільшого обговорювалися чи заговорювалися, але не реалізовувалися. 

Ось вже кілька років поспіль йде обговорення про проплачені або, точніше, проплачене політичне ток-шоу громадянина інших країн Савіка Шустера. Всі жаліються на те, що воно повністю режисується, до речі, не українськими, а здебільшого російськими політтехнологами, що працюють в Адміністрації Президента України. Нарікають на те, що там затверджуються списки учасників, списки тем, схеми маніпуляцій тощо. Але парадоксально, що ті політики, які активно таврують проплачене політичне шоу іноземних заробітчан та Адміністрації Президента, радо ходять на ці ток-шоу і грають ролі другого плану в постановках влади. 

Сьогодні ситуація набула гіпертрофованого характеру. Влада визначила своїх так званих спікерів, але вона більше переймається не ними - людьми, які зачитують речовки від влади про злочинну, неконструктивну опозицію. Найважливіше для неї інше – при обранні на ток-шоу представників опозиції, здебільшого під цю характеристику потрапляють політики «затвердженої» владою опозиції, або ображені всередині опозиції, або ті люди, яких, м’яко кажучи, дуже важко назвати опозицією. 

З арифметичної точки зору все виглядає більш-менш збалансовано. Оцієї незбагненної і невідомо ким визначеної «опозиції» кількісно нібито багато… Але осад після таких програм – подальша деморалізація суспільства і невіра в те, що опозиція здатна змінити владу і життя на краще. 

Я вже не один рік і за попередньої, і за теперішньої влади говорив: якщо ми поважаємо власну країну, українських журналістів, то ми не можемо допускати, щоб ключові політичні програми (а тепер виглядає, що, фактично, єдине офіційно затверджене політичне ток-шоу) вели громадяни інших країн, а їх режисуру здійснювала Адміністрація Президента. 

Вихід дуже простий – ігнорувати участь у таких ток-шоу і зробити все, щоб програми за режисурою Адміністрації Президента і з виконавцями-заробітчанами з інших країн перетворилося на ток-шоу політичних клоунів, яке би ніхто не дивився. 

Тому я вкотре пропоную представникам реальної опозиції ігнорувати участь у таких політичних шоу, не підіграючи владі і не жаліючись на них. 

До речі, маємо добрий досвід, коли напередодні Помаранчевої революції громадські організації провели серйозну акцію «Переключи канал» з пропозицією не дивитися заангажовані канали і відцензуровані телепрограми. Ефект був очевидний. Думаю, треба використати цей досвід і зараз почати з «найзнаменитішого ток-шоу», де ступінь маніпуляцій вже зашкалює. 

Микола ТОМЕНКО