Лише тільки рознеслися перші чутки про створення фіскального супермонстра - Міністерства доходів і зборів, яке вже встигли охрестити «міністерством поборів», розумні люди відразу зрозуміли - для українського малого та середнього бізнесу настали похмурі часи. Якщо гербом всього уряду можна було б зробити відомий тришкин каптан, то новостворене міністерство - це ножиці, якими десь відрізують у каптана, щоб кудись додати. Ще у вересні 2012 року Віктор Янукович дав доручення проаналізувати ефективність податкових пільг, таке ж побажання висловлювала і місія МВФ під час візиту в Україну в січні - лютому.

А вже на початку березня міністр доходів і зборів Олександр Клименко повідомив, що таку роботу проводить комісія з фахівців Міндоходов, Мінфіну і Мінекономрозвитку. Ніхто не сумнівався, що пільги знімуть зовсім не з тих, хто дійсно їх не заслуговує. Але навіть найзатятіші песимісти не могли припустити, що «пресувати» почнуть одну з небагатьох, поки що працюючих і бюджетоутворюючих галузей - сільського господарства.

Міністерство доходів і зборів «висловило стурбованість» випадками зловживань з використанням податкових пільг в аграрній сфері, тому має намір їх скасувати (формально йдеться про введення диференційованого сільськогосподарського податку залежно від роду діяльності, але фактично при новому порядку їх не отримає ніхто з реальних сільгоспвиробників). Логіка, звичайно, залізна - з таким же успіхом можна заборонити автомобілі на тій підставі, що вони, буває, і на людей наїжджають ...

Пільговий режим оподаткування сільгоспвиробників припускає, що аграрії-власники сільгосппідприємств не платять ПДВ у казну, а можуть залишати його суму в підприємстві на виробничі потреби. За розрахунками Міністерства доходів і зборів, торік таким правом скористалися 16 тисяч сільгоспвиробників, в їх розпорядженні залишилося 14,7 мільярда гривень, не рахуючи 1,1 млрд дотацій на здані переробним підприємствам молоко і м'ясо.

При цьому, вважають у міністерстві, сільгосппідприємства використовують у схемах ухилення від сплати податків підприємства інших галузей. Наводяться і приклади: так, одне з підприємств, зареєстрованих у Києві, через аграріїв Львівщини оформило на себе податковий кредит у сумі 44,2 мільйона гривень, злегка відстали в Дніпропетровській області - 11,7 мільйона.

Недобре, звичайно. Але, може, мало б більше сенсу карати конкретних порушників, якщо вже вони відомі, а не всю галузь? У тому, що це буде саме кара, а не просто чергова «оптимізація», у фахівців аграрного ринку немає сумнівів.

І без того вже реальна підтримка аграрного сектора, по суті, набагато менша тих цифр, які називають в урядових звітах. За відомостями асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», реальна державна підтримка галузі за 2012 рік, незважаючи на переможні реляції, істотно знизилася.

Одне тільки скасування відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур вийняла з кишень аграріїв близько 9 мільярдів за рахунок зниження закупівельних цін на цю продукцію на внутрішньому ринку. Хотіли нібито покарати трейдерів-експортерів, але вони переклали свої додаткові витрати далі по маркетинговому ланцюжку - на виробників ... Тобто, із заявлених 14 мільярдів підтримки галузь реально отримала тільки 5, що склало аж 0,35% ВВП.

Не кращою виявилася і ситуація зі сплатою фіксованого сільськогосподарського податку: спочатку в нього входили відрахування до Пенсійного фонду і єдиний соціальний внесок, тепер - ні. На думку генерального директора УКАБ Володимира Лапи, саме посилення фіскального тиску стало причиною уповільнення зростання аграрного виробництва в останні роки.

І це не його особиста думка. Керівники одинадцяти профільних об'єднань АПК звернулися до президента, прем'єр-міністра та голови Верховної Ради з листом, в якому стверджують: у разі скасування спеціальних умов оподаткування сільгоспвиробників кількість збиткових підприємств в аграрному секторі зросте з 17-30% до 50-60%. Відповідно це вдарить і по решті економіці: прибутковість галузі в цілому впаде наполовину, обсяги валової продукції в сільськогосподарському виробництві скоротяться на 8-10%, знизяться валютні надходження від експорту продукції АПК.

Між іншим, зараз АПК платить понад 42 мільярди гривень податків, набагато більше, ніж отримує від держави, залишається одним з небагатьох активних експортерів - торік понад 10 мільярдів доларів позитивного сальдо, а його частка у ВВП країни перевищує 20% ...

Тим не менш, в Національному плані дій з реалізації програм економічних реформ закладено: внести на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Податкового кодексу в частині реформування фіксованого сільськогосподарського податку та перегляду пільг зі сплати ПДВ та податку на прибуток.

При цьому автори згаданого листа попереджають: посилення податкового тиску на галузь може дати лише короткочасний ефект, а наступного року збирати податки в АПК буде практично ні з кого ... Який тоді в цьому сенс, якщо втрати від нововведень явно перевищать очікувані бюджетні надходження?

На жаль, сенс таки є, і полягає він саме у згаданих 60% збиткових сільгосппідприємств. Представники громадських організацій аграріїв давно вже звинувачують уряд в намірі свідомо довести до банкрутства малих і середніх сільгоспвиробників на селі, щоб «сім'я» могла задешево прибрати до рук їх землю. Таке твердження цілком відповідає загальному напрямку національної економіки на перерозподіл власності на користь великих монополістів із знищенням малого та середнього бізнесу.

Анонімно нам повідомили, що в надрах Державного агентства земельних ресурсів вже підготовлена ​​нова карта України, на якій всі сільськогосподарські землі поділені на 16 частин, хіба що господарі поки не проставлені ... Чутки? Але вони саме відповідають нещодавно оприлюдненим наміру достроково скасувати дію мораторію на продаж сільськогосподарських земель. А потім, коли ті, хто вже не зможе прогодуватися з землі, віддадуть її за копійки на користь нового «ефективного власника», податкові пільги можна і повернути ...

Тарас ЧОРНОІВАН