Кабмін, напевне, зовсім втратив відчуття реальності, бо продовжує хизуватися сміхотворними “успіхами”. Ось за цим посиланням - прес-реліз Кабміну про збільшення розміру так званих підвищених та іменних персональних стипендій.

Справді, іноді краще просто мовчати.

По-перше, рішення стосується не всіх студентів, а лише відмінників, яким виплачується підвищена стипендія. Це - 11 552 осіб. Для порівняння – звичайну стипендію отримують 652 763 студентів, яких підвищення ніяк не торкнулося. Тобто на 98,3% студентів-стипендіантів Уряд, як кажуть самі студенти, “забив”.

По-друге, на збільшення доведеться почекати до 1 січня наступного року. А інфляція не чекає!

По-третє, у прес-релізі про збільшення надбавок говориться, що “проект було погоджено з представниками студентського самоврядування та ректорами вузів”. Дуже хотілося б почути публічну позицію самого студентського самоврядування щодо цього “покращення”.

Нарешті, сам розмір так званого підвищення - поза межами добра і зла. Додають крихти. Надбавка для відмінників, які навчаються у вишах першого-другого рівня акредитації збільшилася на 20 грн (до 70 грн),  а у вишах третього-четвертого рівня – на 35 грн (до 120 грн).

Таким чином, відмінники вишів I-II  акредитації зможуть на додаткові гроші купити собі, до прикладу, один сендвіч “БігМак” на місяць (19.50 грн). Відмінникам вишів III-IV рівнів акредитацій пощастило більше – вони можуть дозволити собі ціле “БігМак меню” (34.00 грн).

Нагадаю, мінімальна ординарна (звичайна) стипендія для учнів професійно-технічних навчальних закладів сьогодні складає 275 грн., для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації – 550 грн., ІІІ-ІV рівня акредитації – 730 грн. Розмір стипендій необхідно підвищити до прожиткового мінімума, бо для  багатьох студентів це чи не єдиний засіб для існування. Сьогодні прожитковий мінімум складає 1108 грн. на місяць і ми повинні ліквідувати цей розрив. Зробити це можна, але - лише в комплексі з кардинальними змінами всієї системи вищої освіти. Саме тому критично важливо прийняти новий закон про вищу освіту, який за рахунок нових підходів до управління і фінансування уможливить зростання матеріально-технічного та фінансового забезпечення вишів, викладачів і студентів.

Ось чому нам разом треба боротися за прийняття одного з двох альтернативних законопроектів про вищу освіту (№№1187-1 та 1187-2). Хочу звернутися до студентства: ваша підтримка у просуванні нової моделі вищої освіти ще знадобиться. Це у ваших інтересах!

Лілія ГРИНЕВИЧ