На жовтень в Україні заплановані вибори до місцевих рад, але в питаннях щодо підготовки та можливості їх реалізації ще й кінь не валявся.

Якщо говорити про строки, існує питання, чи відбудуться вибори у жовтні, а не будуть перенесені на пізніші терміни з різними поясненнями але за однієї причини - падіння рейтингів партій, тих, які сьогодні при владі. Поки що такий варіант малоймовірний, та відкидати повністю такий розвиток подій не варто.

Якщо говорити про юридичну «чистоту» повноважень членів Центральної виборчої комісії (ЦВК), то лише в трьох із п'ятнадцяти членів не закінчився термін повноважень. Так, відповідно до закону про ЦВК, до її складу має ввійти 15 членів, котрих призначає та звільняє з посад Верховна Рада за поданням президента України. На даний час в комісії лише троє членів не перейшли термін своїх повноважень в сім років - Катерина Березюк, Олег Діденко та Олександр Осадчук. В інших він сплив майже рік тому. Хоча юридично питання було врегульовано і про нелегітимність ЦВК не йдеться, проте така ситуація є дикою для країни, яка називає себе європейською.

Цей склад ЦВК був потрібен, бо була необхідність провести дострокові парламентські вибори. І напередодні волевиявлення ще можна було якось пояснювати, чому перед виборами склад ЦВК не змінили. Мовляв, щоб не зірвати голосування тощо. Але нова Верховна Рада обрана, і які проблеми зараз? Є президент, котрий співпрацює з коаліцією в 300 депутатів, тому жодних проблем з узгодженням, поданням та підтриманням кандидатур не може бути й мови.

Втім, «віз» і нині там. На цьому тижні у парламенті йшлося про можливість вирішення кадрових питань, в тому числі, і щодо членів ЦВК. Але все це нічим не закінчилося. Амбіції в коаліції великі, на всіх посад не вистачає. Крім того, дехто з представників пропрезидентської фракції цю ситуацію (не на диктофон) пояснює просто: «підвішані» за минулі гріхи люди в ЦВК, котрі вміють «правильно» рахувати, можуть знадобитися і на місцевих виборах. Тобто, по відомій формулі - не важливо як голосують, головне - хто і як рахує. Але ж на дворі 2015 рік і президент вже не Янукович!

Народний депутат Юрій Левченко говорить відкрито: «Сьогоднішня ЦВК -рудимент режиму Януковича, де є маса людей, які виконували завдання і вказівки команди Януковича і, очевидно, що ці люди, по суті, на гачку у діючої влади... Їх зручно тримати, бо вони підконтрольні».

У президента і парламенту є всі можливості спростувати ці твердження, бо, за бажання, ці питання вирішуються блискавично - подання до Ради кандидатів на посади у ЦВК і голосування в 226 голосів.

Якщо говорити про нові підходи в зміні виборчого законодавства, то підготовленого документу для розгляду Верховною Радою, котрий би набрав необхідний мінімум у 226 голосів, на жаль, немає. У парламенті створена експертна група з питань підготовки законопроекту «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». І на цьому - все.

Однак проблема полягає не в кваліфікації членів цієї групи, бо там є чимало людей, які можуть пропонувати цікаві ідеї. Питання в запиті на ці ідеї та бажанні справді змінювати виборче законодавство. Один з членів експертної групи, народний депутат Олександр Черненко зазначає, що у напрацьованих на сьогодні пропозиціях передбачаються вибори у міськради за відкритими списками. Втім, продовжується дискусія з приводу того чи поширювати цю норму і на вибори до обласних рад. Черненко також зазначає, що на виборах до інших місцевих рад передбачена «багатомандатна мажоритарка, щоб, на майбутнє, все-таки елемент відкритих списків увести в місцеві вибори, усвідомлюючи всі ризики, що це - нова система, яку треба пояснити людям, навчити комісії».

І тут знову питання - чи потрібні ці зміни політичним гравцям, які планують перемагати на місцевих виборах? Наразі провладні партії розуміють, що за пропорційної системи при відкритих списках їм забезпечений провал. А через «мажоритарку» можна протягнути своїх людей без засвідчування партійної приналежності. Черненко чесно каже, що підготувати зміни - не проблема, «питання інше - наскільки така ініціатива буде підтримана в залі, тут рішення за політиками, за парламентом». Розмови з фракціями демонструють, що на словах ніхто не відхрещується від передвиборчих обіцянок змінити виборчу систему, але це зараз не співпадає з їх інтересами.

До речі, координатор парламентських і виборчих програм ГМ «Опора», член експертної групи Ольга Айвазовська зазначає, що для проведення виборчої реформи «залишились лічені тижні». «Час йде, а фракції не мають остаточної позиції. Або ж мають, але вуалюють «стоп реформі» під в'ялий процес дискусій. Процес повільний, бо всіх влаштовує те, що є, але виглядати не демократами та публічно відстоювати виборчу систему «Януковича» ніхто з депутатів не береться. Тому і мовчать», - говорить вона.

Громадські організації розробили законопроекти, якими пропонуються зміни виборчого законодавства. Але прийняття рішення не проблема тільки за умови, якщо цього хочуть партії.

Крім того, експертна група з питань підготовки законопроекту про місцеві вибори одночасно готує «запасний варіант» - пропозиції щодо покращення нинішнього закону. Черненко розповідає, що йдеться про проведення виборів мерів великих міст у два тури і зменшення кількості депутатів місцевих рад. На його думку, таким чином, навіть якщо залишиться стара виборча система, коаліційна угода щодо цього питання буде виконана «на дві третини».