Угода про асоціацію з Європейським Союзом передбачає реформування системи державної служби в Україні. Актуальність проблеми легко підтверджує той факт, що в 2014 році наша держава посіла 130 місце із 144 країн у рейтингу глобальної конкурентоспроможності за показником якості державних інституцій. А без кваліфікованих, мотивованих та чесних чиновників провести реформи в країні буде просто неможливо.

Ще в 2011 році була ухвалена, але так і не була введена в дію нова редакція закону «Про державну службу», яка передбачала радикальні і такі потрібні зміни у правовому регулюванні відносин державної служби, оскільки чинний Закон України «Про державну службу» ухвалений ще у далекому 1993 році, а тому багато його положень вже є застарілими, неактуальними і об'єктивно потребують змін. Закон від 17 листопада 2011 року мав набути чинності спочатку з 1 січня 2013 року, потім - з 2014 року, врешті-решт депутати вчетверте (!) відтермінували дату набрання ним законної сили - до 1 січня 2016 року . І... почали готувати нову редакцію закону.

Основною причиною, через яку дату вступу в дію нової редакції закону «Про державну службу» постійно змінювали, була норма про оплату праці державних службовців. Згідно закону від 17 листопада 2011 року, вона повинна складати не менше 2 мінімальних зарплат - для чиновників найнижчого рангу. Загалом для всіх держслужбовців заробітна плата могла б збільшитись в середньому в два рази. На що, за підрахунками Кабміну, потрібно додатково близько 20 мільярдів гривень.

23 квітня у стінах Парламенту прийняли за основу абсолютно новий, по-справжньому революційний закон «Про державну службу». Ним передбачено розмежування політичних та адміністративних посад, тотальні відкриті конкурси при призначені на державну службу, підвищення відповідальності чиновників.

Разом із тим, автори документу, м'яко кажучи, «перегнули палку» - і в разі ухвалення цієї редакції закону вцілому, ми отримаємо не реформу, а навпаки - руйнацію системи державної служби. Нижче наведені кілька основних новел законопроекту.

• Коло посад в органах державної влади, на які поширюватиметься дія закону «Про державну службу», значно звузиться.

Не вважатимуться державними службовцями: президент України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів (крім заступників Міністра Кабінету Міністрів України), народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, судді, працівники прокуратури, працівники державних органів, які виконують функції з обслуговування.

Тобто, охоронці, водії, кур'єри, особи, які здійснюють прибирання і ремонт приміщень, прилеглої території, виконують інші технічні функції, наприклад, копіювання матеріалів, інші працівники, що виконують в державних органах низькокваліфіковані роботи, втратять статус державного службовця. Що в принципі можна вважати логічним. Критерії таких посад повинен затвердити Кабінет Міністрів.

Разом із тим, перелік інших посад, на які не поширюватиметься дія закону «Про державну службу», викликає багато запитань.

Передбачено також, що статус державного службовця втратять: радники, помічники, уповноважені та прес-секретар президента України. Крім того, працівники секретаріатів голови Верховної Ради України та його заступників, працівники патронатних служб прем'єр-міністра України, першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України, інших членів Кабінету Міністрів України, помічники-консультанти народних депутатів України, помічники суддів.

Саме цей пункт викликає найбільше зауважень. До прикладу, працівники секретаріатів голови Верховної Ради України та його заступників - це люди, які своєю працею забезпечують роботу зазначених структурних підрозділів Верховної Ради України, статус держслужбовців втрачають. Хоча на практиці продовжуватимуть виконувати функції держави. На них зокрема не поширюватиметься дія антикорупційного законодавства. І це - «благодатна» можливість для корупційної лазівки!

Аналогічна ситуація і з радниками, помічниками, консультантами президента України, помічниками народних депутатів України, заступниками міністрів та деякими іншими посадовцями. На них більше не будуть поширюватися обов'язок щороку подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, заборона на недопущення можливого конфлікту інтересів тобто заборона працювати у безпосередньому підпорядкуванні близьких родичів, а також обмеження щодо використання службових повноважень на свою користь, обмеження щодо одержання дарунків, а головне - щодо зайняття іншою оплачуваною роботою, в тому числі підприємницькою діяльністю. Новим законом це прямо не заборонено.

Щодо помічників суддів також слід зазначити, що норми відносно позбавлення їх статусу державних службовців є дискримінаційними. Оскільки секретарі судових задінь, працівники канцелярії та архіву суду такий статус зберігають. У підсумку це може негативно вплинути на якість здійснення правосуддя.

Підтримана у першому читанні нова редакція закону про держслужбу також передбачає, що не будуть вважатися державними службовцями працівники патронатних служб, однак, що слід розуміти під терміном «патронатна служба» законопроект тлумачення не дає. І це не єдиний недолік цього закону.

• Неконституційні норми нового закону

Автори нової редакції закону про держслужбу, ймовірно, так хотіли відокремити державних службовців від політики, що вписали одразу норми, які суперечать Конституції. А також можуть призвести до юридичних казусів.

Так, наприклад, в разі ухвалення закону всі керівники районних та обласних адміністрацій повинні стати безпартійними. Таке положення суперечить ст. 36 Конституції України, яка передбачає, що громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії. Ніхто не може обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.

До того ж, у проекті не передбачено перехідного періоду, за який державні службовці, які на сьогодні є членами політичних партій, могли б припинити у них членство. Натомість вказано, що грубе порушення вимог політичної неупередженості є підставою для звільнення особи із займаної посади.

• Найбільше неприємних сюрпризів в новій редакції закону про держслужбу міститься в частині соціального захисту державних службовців.

Даним законопроектом чиновників хочуть позбавити спеціальних пенсій, а нараховувати пенсії на загальних засадах, скасувати додаткові відпустки, надбавку за вислугу років. І головне - держслужбовцям не планують підвищувати заробітну плату - із законопроекту відповідні норми вилучені. Виникає питання: які стимули в такому разі залишаться працювати на держслужбі?

Сам факт ухвалення цього законопроекту в першому читанні, а точніше поширення в суспільстві інформації про норми, які містяться в цьому документі, можна назвати диверсією, направленою на підрив української державності.

Вже зараз можна передбачити, що з органів влади звільняться інженери, водії та секретарі - їм немає сенсу працювати за дві тисячі гривень не маючи права на спеціальну пенсію, додаткову відпуску та доплати. Міністерства залишаться без зв'язку та Інтернету, а будуть змушені наймати таких фахівців «на аутсорсі». Ймовірно, за набагато більші гроші, ніж зараз передбачено посадовими окладами таких фахівців на держслужбі.

Люди передпенсійного віку, досвідчені та відповідальні, які переживають за долю держави, з часом також підуть - на дострокову пенсію або перейдуть працювати в органи, на які не розповсюджується закон про державну службу - прокуратуру чи на дипломатичну службу. Оскільки працювати чиновником, отримуючи мізерну зарплатню, без права отримувати гідну пенсію - немає ніякого сенсу.

Окрім того, підтриманим у першому читанні проектом про державну службу встановлюється граничний вік державного службовця у 60 років, то ж в разі вступу закону в дію, чиновники старші за 60 років будуть просто звільнені з державних посад.

Хто ж залишиться на державній службі? Корупціонери, яких не цікавить офіційна зарплата, непрофесіонали, яким нікуди податися та революціонери - які будуть влаштовувати відкриті конкурси на добір державних чиновників між собою до повного виснаження.

Чи можна взагалі після цього підтриманий у першому читанні проект закон «Про державну службу» вважати реформою?