Похмура замальовка від нардепа Ігоря Луценка, присвячена нинішній російсько-українській війні й одному з її провідних символів - Донецькому аеропортові

Злітна смуга. Ієрогліф «ДАП», в якому сплелося все. Незламність, лють, зрада і перемога.

Весна, коли все почалося. Літо, коли відвоювали Піски, котрих уже майже нема. Осінь і зима, коли слава зародилася і вистигла, мов плід у саду.

Битва за аеропорт триває - на сусідніх териконах стоять зенітки і РЕБи, навколишніми селами кочують великокаліберні кулемети, з укріплень стріляють «забороненими» мінами (ніби війні, цьому примхливому створінню, хтось здатен щось заборонити).

Світлина відзнята разом із Центром підтримки аеорозвідки

Війна - невидима істота між двома лініями позицій. Від кожної іскри вона схоплюється і гарчить - постріл із кулемета, відповідь із того боку, ось уже весь район трясе у лихоманці, ухають міни, небом гуляють трасери. Чверть години - і війна затихає згідно зі своїми, загадковими і непідвладними людям законами.

Я точно можу сказати - війна ще жива, нікуди не ділася, вона панує там. Ніякими угодами люди поки що не можуть заарканити і приборкати її, аж доки не нагуляється вона досхочу - а час цей ще не прийшов.