Я думаю, що найбільша проблема української громадськості в подвійних стандартах і завуальованому лицемірстві. Коли в інтернеті здійнявся галас щодо оточення ЗСУ Правого Сектора я нічого не писала з цього приводу, хоча давно вважаю, що всі добровольчі батальйони мають увійти в систему ЗСУ чи МВС, але якщо чесно, не орієнтувалась в ситуації, на фронті правду знайти важко, в цьому я переконалась не раз. Потім розстріли на заправці, і знову патріотична громадськість здіймає істерику: "вона захищала нас, а тепер ми відвернулись! Поки воювали на сході - герої, а тепер злочинці".

Тож, поясніть чи правильно я зрозуміла: виходить, що якщо солдат з ПС воював на сході то це дає йому право взяти в полон НАШИХ медиків за те, що ті виявили торгівлю наркотиками і тримати їх в підвалі? Чи дівчині, яка воювала на сході її попередні заслуги дають право вершити самосуд? А тепер, прихильники цієї нацистки хочуть для неї справедливості, хоча за їхньою ж логікою будь-який АТОшник може прийти і просто застрелити її, бо у неї, на його думку, неправильні переконання?

Безсумнівно, і перші і другі мають право на справедливий суд і повинні нести покарання за скоєне згідно законів. Мене тільки неймовірно дратують подвійні стандарти. Якби ця дівчина вбила когось із ваших родичів бо подумала, що вони цього заслужили, то ви б мали зовсім іншу позицію.

І останнє - я взагалі не розумію навіщо тоді був Майдан і ця війна якщо ми будуватимемо другу Росію? Мені якщо чесно байдуже хто саме безкарно стрілятиме на вулиці АТОшник чи міліціонер, кожен бо так чи інакше на вулицях буде небезпечно і я не знаю, що і коли кожному з них стукне в голову.

П.С: я маю купу знайомих атошників які так само воювали на сході і ніхто з них не відчув себе богом з картбланшем на вбивство.