Варто почати з того, що до останнього часу Дуда в меншій мірі був самостійним політиком, а в більшій мірі членом команди партії "Закон і справедливість" на чолі з Ярославом Качинським, яка його і штовхала до перемоги.

1. "Закон і справедливість" націонал-консервативна, євроскептична та в якійсь мірі клерикальна та націоналістична партія. Політична сила яка в міжнародній політиці орієнтується на британських консерваторів, останні нагадаю обіцяють у 2016 році провести референдум, щодо виходу Великобританії з ЄС. Тому не варто мріяти, що Дуда буде "тягнути нас за вуха до ЄС" бо він і сам скептично ставиться до польської присутності в цьому союзі.

2. "Закон і справедливість" займає жорстку антиросійську позицію на відміну від партії "Громадянська платформа" яка підтримала Броніслава Коморовського і займає достатньо ліберальну позицію стосовно Росії. Нагадаю, що попередник Дуди на президентській посаді Лєх Качинський загинув в авіакатастрофі поблизу Смоленська і його партія до цього часу звинувачує російські спецслужби в його ж смерті.

3. Під час Євромайдану саме Ярослав Качинський - 1 грудня відвідав Київ і відкрито підтримав українську опозицію. Хтось скаже, що це просто піар бо українська тема для Польщі завжди важлива, але я так не думаю. Це просто стиль Качинських - Ярослава та покійного Лєха які не боялися йти на відкриту конфронтацію чи відкриту підтримку тих чи інших політичних процесів не зважаючи на можливі електоральні втрати. Хоча приїзд до Києва був скоріше електоральним здобутком.

4. Важливо сказати, що партія яка висунула в президенти Дуду має найбільшу підтримку в кресових організаціях та середовищах, тих поляків які були виселені з теренів Західної України. Більше того, переважна частина керівників партії крайньо негативно ставиться до теми УПА і проявляє цей негатив в підтримці всіх рішень Сейму в яких ОУН та УПА були показані як мародери та вбивці. Так в цій партії є частина політиків які стримані в оцінках нашого визвольного руху але їх на жаль меншість.

5. У січні Дуда заявив, що розглядає можливість відправки польських військових на Донбас для допомоги українській армії. Думаю це була просто емоційна заява і вже у новій якості ми цього від нього не почуємо. В першу чергу тому, що переважна більшість поляків не підтримають такого кроку. Але це все таки була рішуча публічна дія, такий собі геополітичний маркер для реакції української влади в майбутньому.

6. В якомусь сенсі "Закон і справедливість" можна назвати проамериканською чи то пак прихильною до політики Республіканської партії США і у випадку перемоги останньої на президентських виборах у 2016 році, саме республіканці зможуть достатньо легко змобілізувати Дуду та його команду до жорстких дій в українському напрямку.

7. Не варто переоцінювати перемогу Дуди, так як урядом і парламентом надалі керує ліберальна "Громадянська платформа", а її апологет Дональд Туск є президентом Європейської ради. Майбутні парламентські вибори вже восени і якщо на них не просто переможе, а зможе сформувати коаліцію саме "Закон і справедливість", а шанс такий є, тільки тоді ми зможемо говорити про реальну зміну польської міжнародної політики в українському напрямку на більш жорстку та рішучу.

Наразі нашій владі та дипломатії треба користатися з можливості наново сформувати польсько-українські стосунки і спробувати переконати Польщу стати нашим найбільшим союзником та адвокатом серед західної спільноти. Шанс є...