Потрібно віддати належне футбольній команді «Шахтар», яка весь футбольний сезон провела на виїзді без належної кількості своїх вболівальників, донеччан:

- тих донеччан, які позбавлені можливості вболівати за свою улюблену команду через неоголошену війну на Донбасі;

- тих донеччан, яких вчора на фіналі кубка України на стадіоні НСК «Олімпійський» було би набагато більше, оскільки вони не відчували би проблем із тим де їм жити і не чули би пострілів біля вікон своїх будинків;

- тих донеччан, які були позбавлені права на футбольні видовища на своєму рідному стадіоні «Донбас Арена» під час домашніх ігор Прем'єр Ліги та Ліги Чемпіонів УЄФА.

Але не зважаючи на неоголошену війну на Донбасі - Україну на міжнародній арені в європейських футбольних турнірах черговий рік поспіль представлятиме Донецький «Шахтар» та другий рік поспіль - Луганська «Зоря».

Парадокс? Ні! Це закономірність! Спорт - це запорука миру! І навіть під час війни він може об'єднувати людей!

Тому тим луганчанам та донеччанам, які кликали Путіна потрібно задуматись: чому вони не можуть вболівати за свої рідні футбольні команди у своїх рідних містам і у наступному футбольному сезоні?

Відповідь проста: Донецьк - це Україна! Луганськ - це Україна! Слава футбольній Україні!