Нові реалії автономії українських ВНЗ засвідчують, що за умов неконтрольованості державою сектора вищої освіти, ректори-феодали готові з легкістю перетворити професорсько-викладацький склад у таких собі рабів на догоду собі коханим.

Закон про вищу освіту ... Не чули!!! Законодавство про працю .... Не чули!!!

Отака ситуація, як показують документи про планове навчальне навантаження на 2015-2016 рр., складається в Національному авіаційному університеті (вибачте за низькоякісний скан - такий мені передали), як підказують мені мої друзі, що там працюють.

Передбаченого максимального навантаження на повну ставку у розмірі 600 годин НЕМАЄ - працюйте більше 800. Але ж всій Україні віднедавна розказували про максимальне річне навантаження з 1 вересня 2015 року у розмірі 600 год ....

Але це не найгірше. Документ передбачає, що 25% відсотків планового навантаження "у випадку виробничої необхідності" викладачі мають виконувати БЕЗОПЛАТНО!!!???

То чи такої автономії потребують українські університети? І чи контролює ситуацію в принципі профільне міністерство у цій сфері чи традиційно буде посилатися на свою надуману "інституційну обмеженість"?