Сьогодні ознайомився з списком нагороджених журналістів. Не приховую, був дуже здивований.

Люди, які не мають жодного відношення до подій на сході, отримали серйозні державні нагороди. Наприклад: Орденом «За мужність» III ступеня нагороджений: Валентин Буряченко - головний редактор Центрального друкованого органу Міністерства оборони України «Військо України», полковник.

Це той самий полковник по якому було порушено кримінальну справу за фінансові махінації. Дякуючи якому з бюджету просто вивітрилось майже пів мільйона гривень. Чи в наш час красти в Держави це тепер мужність?

Знаходячись в АТО ця мужня людина дуже мужньо знищувала всі запаси ОКОВИТОЇ.

За що поміж військових колег мав прізвисько "СИНЬОМОРДИЙ". На сьогоднішній день він знаходиться під слідством. Виникає лише одне запитання чим цей "герой" заслужив таку нагороду?

Цікавить навіть не сам факт нагородження, але підготовка до цього акту знецінення державних нагород. Хтось же готував подання, які підписували перші особи відомства та Держави? Який такий «паровоз» уперто тягне вгору людину, порядність якої давно викликає сумніви у оточуючих? А ще, хочу поставити запитання тим, хто так хвацько підписує нагородні листи:

Чому ДОСІ не нагороджений капітан-лейтенант ДМИТРО ЛАБУТКІН, який загинув під час "ВДАЛОЇ" операції по виводу наших військ з Дебальцево. Після похорону, на який до слова, не прибули представники «вищих еліт» військової журналістики міноборони.

Ніхто, окрім спів службовців та друзів не поцікавився долею його родини. А у нього залишилась молода дружина та неповнолітня донька...

Як можна було про це забути? Як можна ставити на один щабель людей, які окрім шкоди не зробили нічого героїчного, а людей які заслуговують на вшанування пам'яті, навіть посмертно не нагородили?