Ще раз про Іл-76, збитий під Луганськом.

Знаєте як це буває, розкажеш те що почув від живих людей, а тобі зразу купа аргументів, що так, мовляв, бути не могло? І зразу ж виникає купа питань, на які відповідей ти просто не маєш. Не маєш - і все.

Так от, я так і не отримав відповідей на питання:

1. Чому офіцери штабу які типу попереджали Назарова, не додумалися попередити про небезпеку збиття літаків, їхні екіпажі і офіцерів-десантників що піднімалися на борт?

2. Чому безпосередні свідки подій говорять, що до аварії вони не вірили в наявність ПЗРК у терористів, хоча приклади застосування ПЗРК уже були - по вертольотах і раз по АНу?

3. Як похідне від попереднього - чому серед кількох сотень солдат і офіцерів десантників, та 27 пілотів не знайшлося ЖОДНОГО, хто відмовився б від польоту через небезпеку бути збитим з ПЗРК, за умови що 500-х (відмовників) у нас тоді хіба що журили?

4. Чому аварія з Іл-76 стала шоком і несподіванкою для керівництва Дніпропетровської ОДА (це визнав Корбан)? Невже після загибелі вертольотів і АНу, ніхто не доклепав, що застосувати ПЗРК по літаку повному десантників - справа техніки?

5. Чому по вертольотах, типу збитих з ПЗРК раніше, за умов що вони летіли на малих висотах (виконували патрулювання) були застосовані не ЗУ і не крупно-каліберні кулемети (як в Афгані), не гранатомети (як в Сомалі проти набагато сучасніших за Мі-24, американських Black Hawk), а скажено ненадійний в цих умовах ПЗРК?

Мене навідує гірке передчуття, що родичі загиблих у найближчі 10-15 років будуть на юшку розбиватися вимагаючи покарання Назарова, а суди щоразу будуть його виправдовувати, бо формально закинути йому буде нічого. Бо люди так і не збагнуть, що боротимуться вони насправді проти цапа-відбувайла, а не проти справжніх винуватців.