Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, як правильно утворити множину від іменника «скло», а також зазначає, що доречно вести мову про громадське, а не суспільне мовлення

Михайло Радловський з Івано-Франківська запитує, чому почали наголошувати останній склад у слові свята (від свято). Можливо, це помилка?

Ні, не помилка. Словники подають у множині два наголоси: свята і свята. Але в мові є тенденція протиставляти однину множині щодо наголосу. Хата – хати, вікно – вікна, судно – судна. Тож і свято – свята.

Олександрові Грінченку хочу порадити в електронній пошті своє прізвище подавати hrinchenko, бо grinchenko було б тоді, якби в українській мові було Ґрінченко. І на його запитання про назву мешканців міста Ладижина відповідаю: перевагу потрібно віддавати варіянтові ладижинці, а не ладижани.

Лілія Федорович запитує, як правильно позначати те, що на заході звуть public service broadcasting – суспільне чи громадське мовлення?

Російське слово общество має кілька перекладів у мові українській. Це суспільство – феодальне, посткомуністичне суспільство, суспільний лад, суспільні відносини; громада – люди, об'єднані спільністю становища або інтересів – українська громада, громадська думка, громадське харчування, отже, й громадське мовлення.

Юрій з міста Рівного повідомляє, що прізвище данської тенісистки польського походження він читав у трьох варіянтах: Каролін Возняцкі, Керолайн Возніацкі і Кароліна Возняцька. Як правильно?

Оскільки ця тенісистка полька, і поляки пишуть Carolina Wozniacka, то ми маємо писати й вимовляти Кароліна Возняцька.

Іменник скло, що про нього запитує Данило Білас, виник унаслідок скорочення групи приголосних: сткло (українська мова не любить нагромадження кількох приголосних). А в множині між цими приголосними є голосний е: сткло – стекла. Отже, в однині звук т випав, а в множині зберігся: скло, стекла, родовий відмінок – стекол. Порівняймо: чернець – чернці, тепер маємо чернець – ченці.

Читач Максим пропонує російський розмовний вислів жирный контракт – той, що обіцяє велику вигоду – перекладати не жирний, а ласий контракт.

Особисто я підтримав би цю пропозицію. Хоч слово жирний теж цілком українське.

Якщо потрібно перекладати українською мовою кожен російський просторічний елемент, то обжиральня цілком підходить до російського обжираловка, як пропонує автор запитання.