Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює значеннєві відтінки слів «личити» і «пасувати», а також наголошує на тому, що словом «вірно» не можна послуговуватись у значенні «правильно»

Як правильно: кома ставиться чи кому ставлять? – цікавиться читач Борис Королевич.

В українській літературній мові перевагу потрібно віддавати конструкції кому ставлять, бо кома справді сама не ставиться.

Читачці Олесі не подобається речення: «Гніздо являє собою неглибоку ямку». Чи це не калька з російської, і «як вірно»? – запитує вона.

Не як вірно, а як правильно.

Дієслово являти не є запозиченням з російської. Воно в книжному мовленні вживане як зв'язка в складеному присудку. Наприклад: «Траншея являла жахливе становище» (Олесь Гончар). Але в мові не книжній краще казати гніздо мало вигляд (мало форму) неглибокої ямки, гніздо було схоже (скидалося) на неглибоку ямку.

Євген Бриж запитує, чому в скороченні грн. крапку ставимо, а в кг не ставимо.

Через те, що згідно з українським правописом, у скорочених назвах мір та ваги крапки не ставимо, а в назвах грошових одиниць – ставимо. Отже, пишемо г, кг, м, см, т, але грн.

На запитання Євгена Негоди можна відповісти так. За українським правописом у чужих географічних назвах звук g відтворюємо літерою г, а не ґ: Англія, Грузія, Гвінея тощо. Від назв типу Гамбург, Гонконг, Единбург у місцевому відмінку можливі дві форми: у Гамбургу, Гонконгу, Единбургу й у Гамбурзі, Гонконзі, Единбурзі.

На думку читачки Валентини Гуриної, російський вислів чистота и порядок не можна перекладати дослівно, бо це, мовляв, калька з російської.

Ні, це не калька, бо в українській мові є слова і чистота, і порядок. Тому вислів чистота й порядок цілком український.

Читач Дейкун цікавиться значеннєвими відтінками слів: личити, пасувати, підхожий, підходящий.

Із цього синонімічного ряду потрібно вилучити останнє слово, бо воно є неоковирною калькою російського подходящий. До його вживання заохочували в ході здійснення політики зближення мов у колишньому Радянському Союзі.

Пасувати – бути прийнятним, годитися, відповідати. Наприклад: «Блакитний капелюшок добре пасував їй до лиця» (Леонід Смілянський).

Личити. Перше значення те саме, що й у слова пасувати. «Ніяк не личить оте чернече вбрання веселій панночці» (Степан Васильченко). Ще одне значення: відповідати встановленим правилам, звичаям. Наприклад: «Співцям співати личить, отже, ми почнем співати» (Леся Українка).

Підхожий – придатний до чогось, такий, що відповідає вимогам. Наприклад: «В обласному центрі мені запропонували підхожу посаду» (з газети).