Мешканці численних невеликих містечок та сіл Заходу України давно мають змогу порівнювати, як живе Україна і сусідня Польща. Для багатьох з них з'їздити за продуктами у Пшемишль і швидше, і дешевше, ніж у свій обласний центр Львів. Власне, польське місто тут кожен називає по-українськи - Перемишлем.

Але на назві схожість з Україною і закінчується. Гладенькі, без жодної ямки, не те, що вибоїни, польські дороги, навіть у найбільш глухому гірському селі, вражають водіїв з України. Особливо зимою, коли незважаючи на снігопади, вони завжди почищені і навіть сухі.

Насправді різниця не тільки в дорогах, вона набагато глибша. Наприкінці 90-х Польща пройшла адміністративну реформу, передавши максимальні повноваження на місця. По всій країні були утворені «гміни» - базовий рівень територіальних громад, що об'єднує кілька населених пунктів. Вони об'єднуються в повіти, які у свою чергу складають воєводства.

Здавалося б нагадує українські міста та села, райони та області? От тільки у Польщі головними є не воєводства. Найбільшими коштами володіє базовий рівень - гміни.

Саме польський досвід, як випробувана модель переходу від радянської централізованої системи побудови влади до європейської, лягла в основу української децентралізації.

Після її проведення до 70% надходжень від основних місцевих податків на території громади, будуть залишатись у місцевої влади села, селища або міста, а не перераховуватись в область та центральний державний бюджет.

Частково ця реформа вже почалася і у великих містах дала перші позитивні наслідки.

Голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко розказує, що за підсумками першого півріччя надплановий приріст доходів бюджету Дніпропетровської області вже складе близько 30%.

«Бюджетна децентралізація тільки починає давати перші плоди, але вже зараз, наприклад, на 40% збільшено фінансування електротранспорту у Дніпропетровську. А обсяги фінансування ЖКГ у Дніпропетровській області - практично в 2 рази», - з задоволенням констатує губернатор.

З 1 січня 2015 року у місцевих бюджетах вже залишається 10% податку на прибуток, 80% екологічного податку, а також 100% податку на нерухоме майно. Крім того, у розпорядженні місцевих громад залишається 100% акцизного збору на підакцизні товари (алкоголь, сигарети, нафтопродукти).

Але що робити, якщо АЗС на території громади немає, цигарки й горілку купують мало, а живуть одні бідняки?

Спробувати врятувати своє село приєднанням до багатшого сусіда. Якщо ж такого не знайдеться - розробити проект і звернутися у Фонд регіонального розвитку, який планують створити на центральному рівні. От тільки кошти будуть видавати не просто на район, або міського голову, а під конкретні програми. Наприклад: реконструкцію каналізації міста, або капітальний ремонт автошляхів.

Зрештою, децентралізація також не панацея. Ніхто не очікує, що завдяки реформі депресивний регіон одразу перетвориться на успішний. Але точно відомо, що стара система створила ці депресивні регіони і якщо нічого не робити, ситуація не зміниться.

Найголовніше для чого віддавати більше грошей на базовий рівень - щоб вони не збиралися в центрі, де їх починаються розкрадати. Зрештою, хіба це справедливо? Якщо Дніпропетровськ чи Полтава є донорами бюджету, то чому ці області не можуть жити краще від якогось повністю дотаційного регіону?

Централізована система розподілу коштів, що існує зараз, не характерна для Європи і демократичних держав в світі. Адже вона не просто породжує корупцію і розкрадання, але в основі своїй гасить місцеву ініціативу.

Примушує міста та села постійно узгоджувати з «вищесидячим» начальством всі найбільші проекти, що потребують значного фінансування. Чи то будівництво нової дороги чи відкриття нової лікарні. Часто в результаті таких узгоджень на хабарі та відкати втрачається до половини бюджету, який випрошують.

Президент Петро Порошенко вважає, що ситуацію потрібно обов'язково змінювати. Виступаючи з проектом децентралізації він аргументував свою позицію максимально простою мовою: «Будувати школу? Чи реконструювати та модернізувати лікарню? Прокласти нову дорогу чи залатати стару? То звідки ж краще видно відповіді на ці питання, з вікна моєї адміністрації чи з будинку, де розташована влада в місті, селі, селищі?»

Наразі все залежатиме від народних депутатів. Проект змін вже надійшов на обговорення Верховної Ради. Якщо депутати проявлять добру волю, вони можуть прийняти зміни до Конституції на пару тижнів, наприкінці діючої сесії ВР та на початку осінньої сесії.