На Міжнародному кінофестивалі в Одесі, що проходить з 10 по 18 липня, в розділі національної конкурсної програми показали фільм Остапа Костюка «Жива ватра», який знімався чотири роки. Глядачі отримали з 600 годин відзнятого матеріалу 77 хвилин історії про життя карпатських вівчарів, які випасають щороку овець далеко на полонинах, на місяці покидаючи свій дім. Емоційно забарвлений фільм викликав шквал емоцій, більшість по закінченню картини аплодувала стоячи. 

Режисер родом з Коломиї, тому йому було важливо показати цю тему. «Для мене з дитинства полонина - там, де багато неба. Була ідея показати Україну поза телевізійними сварками і що ми маємо щось таке, чого вже немає у світі, нехай маленьку історію, але актуальну. Так ми взяли локальну проблему - вівчарство. Виявилося, що це світова історія, європейська, бо вся Європа одягалася у вовняні речі. Але спосіб життя міняється і ця проблема стала світовою», - говорить Остап Костюк.

На запитання Геннадію Кофману чому було вирішено продюсувати фільм, він відповів: «Багато років я шукав для свого сина кіно про Україну. Коли передивився матеріал, який привезли хлопці, то зрозумів,що хочу, аби мій син таке кіно подивився. Катерина Копилова, тоді голова держкіно, допомогла знімальній групі отримати кошти, хоча хлопці були аж 100 днів в експедиції, а це півтора бюджети з того, що групі знімальній виділили».

Остап Костюк розповів, як показував фільм вівчарям: «Для героїв це не кіно - це їхня особиста історія. Можливо вони чекали більш науковий підхід до їхньої історії, але склалося все саме так, дуже чесно і живо, і частково документальне кіно вийшло художнім фільмом. Документальне кіно потребує хроніки, але ми відмовилися від дикторського тексту, та й не хотіли суто автентичної музики. От Алла Загайкевич чітко і тонко зробила музику».

Режисеру дорікали, що у фільмі виведена лише чоловіча лінія, однак Остап Костюк це заперечив, адже, по-перше, це тяжка чоловіча професія, по-друге, у головного наратора фільму жінка присутня в думках постійно. Провівши разом лише три з лишком роки за всі офіційних п'ятдесят один 80-річний дідусь Іван переймається, що у всьому винна його професія.

Світова прем'єра фільму «Жива ватра» відбулася на фестивалі «Молодість»-2014, а нещодавно в Торонто на фестивалі документального кіно. Минулого тижня презентовано фільм у Карлових Варах. Тепер глядач мав можливість переглянути фільм на Міжнародному одеському кінофестивалі.

Фільм не залишає байдужим, порушує важливі питання занепаду села, давньої професії, але надія на продовження є, що режисер і показав у картині.