«18. Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом.»

Не можна допустити, щоб це всунули навіть в Перехідні положення Конституції! Перехідні положення є невід'ємною складовою тексту Конституції. Але якщо подивитися на текст Закону, який внесли ворча, 15 липня, від Адміністрації Президента, то там цей пункт є вже навіть в основному тілі Конституції «Розділ ІХ. Адміністративно-територіальний устрій України», що взагалі вже за «берегами».

Долучаючи ці «особливості» в Конституцію, хай навіть тільки в Перехідні положення, не кажу вже за основний текст, ми створюємо небезпечний прецедент закріплення статусу цих територій таким чином, що його потім доведеться й змінювати конституційною більшістю в 300 голосів, на двох сесіях і за участі Конституційного суду. Що може бути проблематичним. А оскільки тут не вказується термін дії цих «особливостей самоврядування», то теоретично такий їх статус може затягнутися на невизначений час.

Є закон і його достатньо. Немає ніякої необхідності таке писати в Основному законі, якщо ми вважаємо, що всі території і області країни мають працювати на однакових для всіх засадах.