Про "братні народи".

Був у нас в батальоні Серьога "Мальок".
19 років. З Красного Лиману. "З району".
Класний хлопець - патріот. В чомусь навіть ідеаліст.

Він повинен був вирости, народити дітей, 2-х, або ні, 3-х дітей. Іздив би з сином на рибалку на Голубі озера, грав би з ним в футбол, а доньку записав би на танці. Розумний був - начитаний.

Коли наші сунулись під Новогригорівку з ЗСУшниками їх спалили. Малька теж спалили в БМПшці...

Його, вірніше, те, що від нього залишалось, наче встигли покласти на броню танка. Наче тіло вивозили, але там, кажуть хлопці, було таке пекло, що хоч добре що самі вийшли.

Трохи башти та борта танку були червоні від крові нашого Малька...

Розумієте, від живого 19-річного Карпо Сергія, якому я о 6 ранку спросоня пробуркотів щось на кшталт "Удачі".

Від Малька, який повинен був через десять років з сином ремонтувати стареньку Яву - залишився кусок броніка (на фото) та червоні розводи крові на башті та боці танку. Все... Все... більше нічого немає.

Щось там наче по ДНК ідентифікували. З третього разу.

Похорони нашого Малька ще так і не відбулися.

П.с. Якби не вбивці "братського народу" Мальок був би живий. І Ми б не стали свідками всього того, що ми бачили.

Тому йдить до біса зі своїм "братьским народом".

А ти Друже спи... Ми тебе пам'ятаємо...