1. Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя...

3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим...

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

_________________________________________

Особисто в мене немає претензій до громадян України, які використовують російську мову в побуті. Вилучити російську з побуту в найближчий час просто нереально.

Але якщо я помічаю використання регіональної мови у випадках, коли згідно з рішенням КС, що має силу закону, слід використовувати державну, я просто викреслюю таку персону з числа українських патріотів-державників. Ця людина може бути розумною, професійною, сміливою. Але така персона не є УКРАЇНСЬКИМ патріотом-державником. Ця персона працює на щось інше. І треба називати речі своїми іменами.

Борці за збереження білінгвізму (який врешті-решт призведе до витіснення мови корінної титульної нації мовою окупанта) наполегливо рекомендують нам "рахуватися з реальністю заради порятунку держави". По суті це означає: змиріться з тим, що половині країни колонізатори нав'язали російську і не заважайте російськомовним громадянам руйнувати правові та гуманітарні засади вашої державності, інакше вам же буде гірше. По суті, це - вимога Путіна-Лаврова сформульована іншими словами.

З реальністю треба рахуватися. Це - безперечно. Виробляючи стратегію і тактику національно-визвольних змагань, треба завше пам'ятати про існування в Україні чисельної російськомовної публіки, яка відзначається високим рівнем агресивності, солідарності, вмінням качати права та глибокою переконаністю у власній винятковості й праві на домінування.

Не рахуватися з цією обставиною було б вкрай нерозумно. Але ще більш нерозумно - дати себе заколисати мантрами про "російськомовних українців" (російського, вірменського, татарського, єврейського, змішаного походження), російськомовних патріотів (які навіть більші патріоти, ніж деякі україномовні) і погодитися, що суб'єкти які не мають і НЕ ХОЧУТЬ набувати українських етнічних рис, є органічною частиною українського народу і дозволити їм тримати себе за бидло та розбудовувати комфортну для них Україну без українців.

Власне, шалені атаки цієї публіки на свідому громадськість, мають на меті придушити імунітет українського суспільства. Бо саме ненависні українофобам "нацики" заважають їм дурити український народ, протягувати вимоги агресора через вікно і використовувати українців у якості гарматного м'яса та підсобної сили для розбудови, перебудови та експансії русского міра.

Тож якщо ви зустрічаєте людину, яка в означених українським законодавством випадках нехтує державною мовою, пам'ятайте: перед вами або малограмотна вискочка, яка не знає законів своєї країни, або розумний, професійний українофоб, який тримає вас за било, що має знати панську мову.

Стратегія дій щодо таких персон може бути різною. Залежно від обставин. Але якщо ви погодилися, що людина, яка не знає законів України/тримає наш народ за бидло, - це український патріот-державник, то піднімайте лапки вгору: ви - переможені.