Якщо хтось думає, що ситуація на окупованої частині Донбасу схожа на політичний вакуум, дуже помиляються. В політиці вакууму не буває зі самої природи політики. Бо вакуум, тобто відсутність рішення, рівно смерті. Що ж маємо на Сході України? Колись в медицині був такий термін "уповільнена дистонія". Вона майже не лікувалася, бо лікарі не розуміли, що це значить. Вони лише підтримували життя, спостерігаючи за процесом його згасання або раптового одужання організму. Щось подібне спостерігаємо в ситуації з Донбасом. Захід не розуміє як закінчити військовий. Він боїться бути втягнутим в справжню масштабну війну а-ля "стінка на стінку". Звісно, що переможе США і країни НАТО. Але ядерна кнопка в руках Путіна і його кліки є жахом для будь-якого нормального і відповідального політика.

Росія страждає від суспільного маразму, санкцій, нафтового тиску і стану, в який сама себе завела. Логіка диктує, що Путіну залишилося не так вже багато часу, щоб забезпечити собі безпечне життя десь в країнах Латинської Америки. Утім за природою він мстивий. Крім того, Путін насправді вірить в свою особисту місію на цій Землі. Він щиро вірить в те, що Україна не гідна називатися країною, а такого народу як українці взагалі не мало б існувати. Нещодавно Путін назвав Україну історичної помилкою. І його завдання - виправити цю помилку. Тому "месія Путін" ще зробить гидоту Україні і Заходу. Існування, а тим більше розвиток, України - це особисте приниження Путіна.

Натомість сподівання на успіх військової операції звалалися в тартарарам. Шкодити доводиться через диверсії і підрив стабільності зсередині. Для України ситуація на її Сході теж є складною. Прийняти сепаратистів в лоно країни на правах особливих регіонів - погубити Україну як державу. Відмовитися від процесу Мінських угод - піти на конфлікт з Зіходом і Росією одночасно. Київ має запропонувати надзвичайно ефективний, оригінальний шлях виходу з ситуації. Ця пропозиція має бути привабливою для всіх сторін. Від Києва очікують такої ініціативи. І якщо її не буде, почнеться реалізовуватися пропозиція Кремля про вибори і особливий статус. Бо ж казав, що вакууму не буває в політиці. Україна має наполягати, на мою думку, на особливому перехідному статусі Донбасу на певний термін - без негайної інкорпорації частини регіону в Україну. Хай поживуть під міжнародним контролем, навіть чотирьостороннім - України, ЄС, Росії, США. Бо ні приклад Придністров'я, ні Кіпру, ні навіть хорватської Славонії, тут вже не підходить. Лише повільна інтеграція під наглядом чотирьох сторін з поступовими впровадженнями правових норм України.