Тепер вже колишній голова ОП Андрій Єрмак, який за час своєї роботи в офісі акумулював величезну владу, накопичив чимало ворогів і став найпомітнішим фігурантом (хоча його досі таким не визнали) Міндічгейту, був у нестямі, коли дізнався, що Володимир Зеленський вирішив його звільнити, пише The Economist. Там наголошують, що роками він вважався людиною, "надто могутньою, щоб впасти", інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.ua. 

Єрмак продовжує заперечувати свою причетність до Міндічгейту, але його місце "у центрі української політики" зробило його очевидною мішенню "для тих, хто хотів його крові". Його звинувачують і в тому, що він зіграв ключову роль у необдуманій історії з намаганням позбавити незалежності НАБУ та САП. Через це Єрмак був однією з найпопулярніших персон, яку мітингарі згадували на своїх плакатах, коли виходили на протести цього літа.

ЗМІ нагадує, що Єрмак очолив ОП на початку 2020-го. За час керування офісом він знайшов спосіб призначити на ключові посади лояльних людей, тих, хто підпорядковувався безпосередньо йому.

Читайте також: Зеленський звільнив Єрмака: з'явився указ

"Ті, хто чинив опір цій ієрархії, включно з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою і главою військової розвідки Кирилом Будановим, стикнулися з проблемами", — йдеться у статті. 

Один з високопосадовців, з яким поспілкувалися журналісти, відзначив, що в ексголови ОП є унікальна здатність об'єднувати людей — проти себе. А його різка й ухильна манера зробила Єрмака вкрай непопулярним серед союзників України у Вашингтоні. Це шкодило державі в критичні моменти переговорів. 

Та є й прихильники Єрмака, на думку яких той став жертвою непопулярних рішень, ухвалених самим президентом. 

"Зеленський наділив його величезними повноваженнями у сфері безпеки та економічної політики, а також у переговорах, але інсайдери стверджують, що останнє слово завжди залишалося за президентом. Деякі стверджували, що він тримав Єрмака на посаді як можливу жертву в разі потреби", — пише The Economist, додаючи, що жоден його наступник не матиме такого впливу. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube