Конфедерація вільних профспілок України звернулася до генерального директора Міжнародної організації праці Ґая Райдера щодо ризиків ухвалення найближчим часом проекту Трудового кодексу України (№ 1658 від 20.05.2015 р., доопрацьований). Голова згаданої організації Михайло Волинець вважає, що цей проект майже нічим не відрізняється від попередніх редакцій відповідного кодексу, а його ухвалення призведе до звуження прав трудівників в України

Стаття 12 проекту Трудового кодексу України (далі – проект ТКУ) надає роботодавцям широкі одноосібні повноваження на прийняття нормативних актів у сфері праці, що суперечить чинному законодавству. Закріплюючи за роботодавцями право ухвалювати власні нормативні акти у сфері праці, проект ТКУ тим самим надає їм можливість уникати колективних переговорів та протидіяти створенню, існуванню та діяльності профспілок на підприємстві.

Стаття 30 проекту ТКУ надає право роботодавцю контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, використовуючи для цього технічні засоби (наприклад, відеокамери). Відеоспостереження може призвести до психологічного тиску на працівника у процесі роботи та відеоматеріали можуть використовуватися як доказова база в судах. Але законодавством не передбачені механізми зберігання та використання цих відеоматеріалів.

Згідно зі статтею 68 проекту ТКУ роботодавцю надається право у разі простою за домовленістю з іншим роботодавцем тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця. На практиці таке переведення буде примусовим, бо працівник може надати згоду під тиском або зі страху втратити роботу (До уваги: реальний рівень безробіття в Україні складає 20%, хоча офіційна статистка показує 10,2%). Крім цього, строк, умови та територіальні рамки такого переведення не встановлюється.

Проект ТКУ вводить нові правила роботи комісії із трудових спорів. Зокрема, її рішення має ухвалюватися лише за згодою всіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим (стаття 389). Ця норма робить недоцільним функціонування комісії як механізму врегулювання трудових спорів, оскільки вона формується з представників роботодавців та працівників в рівній кількості з кожної сторони. А рішення комісії з трудових спорів є обов'язковим для його сторін, але підлягає добровільному виконанню (стаття 392). Тобто запропонована норма є суперечливою, бо не зрозуміло, ким і як буде виконуватися рішення комісії з трудових спорів.

Норми проекту ТКУ розширюють підстави для звільнення працівників за ініціативою роботодавця. Зокрема: за розголошення комерційної таємниці; у зв'язку з недостатньою кваліфікацією працівника; у разі не здійснення профілактичного щеплення або не проходження медичного огляду.

Статтею 199 проекту ТКУ передбачається, що за сімейними обставинами та з інших причин працівникові за його заявою може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк до трьох місяців. Встановлення такої тривалої відпустки без збереження заробітної плати містить ризики зловживань з боку роботодавців, бо фактично надає їм можливість скористатися значним терміном та «згодою» працівника для вирішення інших питань діяльності підприємства, установи, організації без виплати працівникові заробітної плати. Проект не містить обмеження терміну таких відпусток протягом року. За чинним трудовим законодавством роботодавці успішно використовують можливість оформити працівникам відпустку без збереження заробітної плати і навіть продовжити її період, незважаючи на те, що згідно зі ст. 84 Кодексу законів про працю, строк такої відпустки не повинен перевищувати 15 календарних днів на рік.

Роботодавець, згідно зі статтею 37 проекту ТКУ, може покласти на працівника виконання додаткових обов'язків, якщо обсяг роботи за трудовою функцією не забезпечує його повну зайнятість. До того ж, коли «додаткова» робота є нижче оплачуваною, ніж основна, доплати за додаткові обов'язки не здійснюватимуться. (наприклад: лікар може бути вимушений виконувати функції медсестрі, але при цьому виконання цієї додаткової роботи буде безоплатне).

Норми проекту ТКУ звужують і права жінок з дітьми. Зокрема, стаття 108 проекту Кодексу дозволяє звільнення одиноких матерів, які мають дітей віком до 15 років, а згідно зі статтею 291 проекту ТКУ, жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучати до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні, дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, за їхньою письмовою згодою. Але згідно чинного законодавства матері, які мають дітей віком до трьох років, не можуть бути залучені до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні, дні державних і релігійних свят.