Допис про лос-анджелеську бетонну дорогу 1929 року неочікувано набув значної популярності. Зауваження про клімат в Україні (взимку – холодно, а влітку, уявіть собі, спека) як причину неможливості мати добрі дороги – це смішно.

Ще один цікавий приклад – із наших палестин. У 1930-х роках інженер Трилінський запатентував особливу форму дорожньої плитки-«трилінки». Нею встигли покрити десятки тисяч кілометрів доріг і вулиць на Волині, теперішній Житомирщині, Берестейщині та й у інших регіонах Другої Речі Посполитої.

Подивіться на фото здибанки нацистів і совєтів у Бресті 1939 року. Саме «трилінка» під ногами «переможців».

У багатьох місцях ця «старенька» дотепер дає фору асфальту. Пишуть автомобілісти, що за роки базальт надто полірується і це дає погане зчеплення, але сам факт, що понад 80 років дорога може існувати без надзусиль із її підтримання, – вражає.