Однією з базових ознак "русскоміровця", незалежно від кольорів, у які той фарбується, є сприйняття держави як наднаціональної структури. Бо Московська імперська держава саме такою і є, і споконвіку була.

"Государство россійскоє" ніколи не було тотожним титульній нації. Керувала ним багатонаціональна еліта: царі були німцями; вище дворянство -- хто з німців, хто з татар, хто з литвинів, хто з поляків, хто з грузинів, хто з арапів, а хто ще звідкись; керівні структури СРСР теж були поліетнічні. Спільнота, яку прийнято було називати там "титульною нацією", теж вельми гетерогенна і більшою мірою складається з продуктів попередніх асиміляцій

Ці властивості Імперії її продукти намагаються перенести на національну Українську Державу, не розуміючи, або не бажаючи розуміти, що природа Української Держави і Государства Россійскаго є абсолютно різною. Московія формувалася шляхом поглинання сусідніх земель і народів. Українська Держава постала унаслідок ВІДОКРЕМЛЕННЯ від Імперії через емансипацію української нації.

Власне, будь-який поневолений народ піднімається на боротьбу за власну державу, щоб уникнути асиміляції і створити собі умови для розвитку своєї творчої сутності (в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля). І державні структури такої держави тим сильніші, чим чіткіша національна ідентичність суб'єктів, з яких вони складаються.

Тому Українську Державу НЕ можна врятувати за рахунок приниження титульної нації (як це має місце на Московії), і як це намагаються зробити деякі природжені асимілятори та продукти асиміляції, котрі зомбують нам мозок лицемірною фразою "ґлавнає -- нє патєрять УкрАінскава ґасударства", підкопуючись під фундамент нашої державної будівлі.

Державні структури, сформовані з жителів Криму/Донбасу, показали мізерну резистентність до зовнішнього втручання, державні структури, створені з жителів Одеси чи Харкова -- хиткі й непевні і потребують постійної уваги Центру.

Виївши Південь і Схід України, терміти русского міра полізли далі, на Захід, рятувати "УкрАінскає ґасударства" від українців ...