"Рапорт комбату від нашого побратима, котрий загинув під час мінометного обстрілу.

Товаришу комбате
Відпустіть мене до хати
За власним бажанням
Я не справляюсь із поставленим завданням
У відділенні людей не вистачає
А в мене ще й каски немає
Немає навіть броніка
А запитують як з полковніка
Ботінки моі давно постирались
Тоді як у конвоях взимку катались
Камуфляж обіцяли, аж два
А зараз і одного нема
Немає сенсу в інший підрозділ
А додому дайте дозвіл
Там скрізь такий дебілізм
Той що породжує аватаризм
За дурдом не кажіть ані слова
Там в головах у людей лиш полова
Я бухать там не хочу із ними
Я живу лиш думками одними
Що ви скажете просто "Іди"
І не вернусь я більше сюди
Я буду вам вдячний також
Якщо ви мені подаруєте штик-нож
Я його татові своєму привезу
Хай ним заріжуть нашу козу
Я прошу вас просто пустіть
І спокійно собі далі спіть.
17.07.2015

_____________
PS. Рапорт написаний бійцем місяць тому під враженням після розмови з НШ батальйону - приїжджав в розташування з перевіркою.
Тоді цей рапорт здався всім просто прикольним. І його повісили на бойовому листку при вході в розташування. Служив у 30-ці перша рота, загинув намагаючись надати допомогу пораненому. Місяць до дембеля залишався..."