Допомога буває різною. Коли у робочих поїздках регіонами України я запитую агровиробників та підприємців, якої допомоги вони очікують від держави, найбільш частою є відповідь: "Нехай держава просто нам не заважає".

Насправді ж в умовах оборонного бюджету варіантів державної допомоги вітчизняним аграріям обмаль. Можливості прямого бюджетного фінансування агросектору доволі обмежені. Тому пріоритетними завданнями Мінагрополітики є створення умов для пожвавлення ділової активності у галузі та заощадження підприємцями максимальної кількості коштів для розвитку власного бізнесу. Однією із таких умов є дерегуляція - істотне зменшення втручання держави у приватний сектор.

Надмірна зарегульованість аграрної галузі - пережиток радянського минулого, коли перш ніж розпочати власну справу, чи оформити оренду земельної ділянки необхідно було пройти десять кіл бюрократичного пекла і зібрати кілька стосів необхідних паперів. Наша мета - наблизити порядок ведення аграрних відносин України до передових світових практик.

Наразі дерегуляція аграрного сектору України йде повним ходом. Спрощено до 50% регулюючих процедур в галузі. В цілому скасовано понад 14 дозвільних документів, ветеринарних свідоцтв та сертифікатів якості, 6 ліцензій, запроваджено понад 50 інших змін до законодавства в аграрній сфері.

Уже зараз створено умови для економії суб'єктами ринку до 5 мільярдів гривень.

Надзвичайно важливим не тільки для аграрного сектору, але і для економіки України в цілому є зерновий ринок. Він є основним у забезпеченні продовольчої безпеки країни, а також приносить суттєвий валютний дохід до державного бюджету.

За останніми даними Міністерства сільського господарства США (USDA), Україна належить до трійки світових експортерів зернових.

Складно сказати, яку б позицію у цьому рейтингу ми зайняли, якби експорт зерна відбувався за тенденцією початку 2015 року. Саме тоді Україна значно відставала від прогнозованих показників поставки зернових і необхідно було у максимально короткий термін реалізувати комплексну систему заходів та виправити цю ситуацію. Такими заходами стали дерегуляційні реформи.

Їх завдання - забезпечення умов для внутрішньої ефективності та зовнішньої конкурентоспроможності зернового ринку. Півроку дії цих нововведень - і ми вийшли за рекордний за роки незалежності показник експорту - 34.8 мільйонів тонн зернових.

Що ж саме було зроблено? Передусім, ми скасували обов'язковість карантинного сертифікату для внутрішніх перевезень зернових та олійних культур. Тепер українці не гаятимуть час і ресурси, не сплачуватимуть кілька разів за переміщення товару через карантинні зони, швидше постачатимуть товар із меншими витратами за логістику. Економічний ефект від цієї зміни оцінюється в понад 1 мільярд гривень.

Серед інших нововведень:

- скорочено уп'ятеро терміни видачі фітосанітарного та карантинного сертифікатів з 5 діб до 24 годин. Таким чином було мінімізовано ризики простою; зменшено логістичні витрати та собівартість продукції. Економічний ефект - понад 1-2 мільярда гривень.

- скасовано сертифікати якості засобів захисту рослин та режим ліцензування операцій з імпорту засобів захисту рослин (ЗЗР) у 2015 році. Це дало можливість оперативно забезпечити ринок доступними ЗЗР; підвищити вимоги до їх якості; забезпечити умови для зниження вартості таких засобів;

- скасовано ліцензії на торгівлю пестицидами, проведення фумігації (Закон України від 02.03.2015 № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності»).

Важливі зміни торкнулися також галузі тваринництва, що наразі чи не найбільше потерпає від браку державної підтримки:

- скасовано ліцензії на торгівлю племінними ресурсами та промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах та річках (Закон від 02.03.2015 № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності»);

- скасовано ветеринарні свідоцтва та свідоцтво виробника про якість, яким супроводжується кожна партія лову (Закон від 12.02.2015 № 191 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)»);

- знято обмеження щодо масштабу тваринницьких ферм та комплексів, які можуть претендувати на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції (Закон від 13 січня 2015 року № 87 «Про внесення зміни до статті 17-2 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України»). Тепер і малі виробники можуть стати адресатами цієї підтримки.

У питаннях дерегуляції аграрного сектору важливо знайти «золоту середину» - не просто дати повну свободу бізнесу, а обрати оптимальне поєднання можливостей для вільного його розвитку із дотриманням відповідності виробленої продукції європейським стандартам якості.

Адже, відмінивши усі існуючі ліцензії і сертифікати і, таким чином, повністю розв'язавши руки сільгоспвиробникам, ми можемо втратити нашу основну перевагу - високу якість продукції.

Наразі процес дерегуляції лише набирає обертів - попереду на нас чекає ще ряд важливих змін у агросекторі. Головне - впроваджувати їх помірковано, не нашкодивши ні бізнесу, ні кінцевому результату - продукції, з якою ми виходимо на міжнародні ринки.