Останнім часом в українському футболі відбуваються цікаві метаморфози.

Правила гри змінюються прямо по ходу гри, команди допускаються до участі в чемпіонаті і при цьому місяцями не платять футболістам і тренерам зарплату, а хтось і зовсім хоче нажитися на інших, вийшовши сухим з води. «Обозреватель» зібрав шість найбільш резонансних випадків, які наочно доводять фарс нашого футболу.

ДЯКУЄМО «ШАХТАРЮ»

Рішення донецького «Шахтаря» провести матч 5-го туру чемпіонату України в Одесі замість вже ставшого рідним для «гірників» Львова обернулося черговим цирковим номером нашої першості. Здавалося, ситуація вельми не шкідлива. Особливо після пояснення Мірчі Луческу про те, що на «Арені Львів» поганий газон, і його треба підготувати до єврокубків.

Але переїзд все ж викликав загальний резонанс, і в ЗМІ швидко сплив регламент Прем'єр-ліги, де в пункті 2 статті 10 чорним по білому написано, що:

         «Матчі проводяться тільки на стадіоні, заявленому клубом під час атестації на відповідний сезон».

Також там зазначено, що стадіон повинен відповідати Регламенту і бути внесеним до Реєстру ФФУ (Додаток 17). А ось проведення матчів на інших стадіонах дозволяється у випадку форс-мажорних обставин, пов'язаних з погодними умовами або іншими об'єктивними причинами.

Аргумент «Шахтаря» з «Ареною Львів» в контексті останніх слів можна було віднести до форс-мажору, тому на захист «гірників» виступив генеральний директор Прем'єр-ліги Петро Іванов.

За його словами, немає жодної підстави для того, щоб перешкодити донеччанам переносити матч в Одесу.

         «Є стадіони, які внесені до реєстру Прем'єр-ліги. На них може грати кожен клуб, який цього захоче, домовиться з господарем арени і вчасно повідомить про це УПЛ», - сміливо заявив Іванов у коментарі tribuna.com.

Не встиг бос УПЛ про це сказати, як у Федерації футболу України відбулася нарада, де обговорили можливість змін в регламенті Прем'єр-ліги. І ось тут вже без форс-мажору не обійшлося. Мається на увазі, що клубам із зони АТО планують ввести додаткові пільги, неважливо, заявив «Шахтар» на сезон «Арену Львів» або столичний стадіон ім. Баннікова - грати офіційно можна буде скрізь.

Камінь у город «Шахтаря» кидати ніхто не збирається. Навпаки, донеччанам треба сказати «дякуємо», що в черговий раз всім наочно показали - в українському футболі діється цілковитий бардак. І зміна регламенту по ходу сезону, для нашого чемпіонату - норма, це тільки частина всієї «клоунади».

У минулому сезоні аналогічні ситуації були і з «Динамо», коли кияни «ввічливо» запрошували грати до столиці «Чорноморець», а також до себе на стадіон «Олімпік» та «Іллічівець», радо оплачуючи гостям навіть переїзд. Але тоді на це закрили очі і про горезвісний регламент не було й мови. Зараз же він став актуальним. І було б смішно, якби не було так сумно - сила української першості падає з кожним днем.

Куди завгодно, тільки НЕ УКРАЇНА

Перші ластівки падіння рівня чемпіонату України прогриміли ще навесні минулого року. Саме тоді й почалася масова втеча легіонерів з команд УПЛ. «Металіст» втратив майже всіх іноземців, те ж саме відбулося і в «Чорноморці». За легіонерами пішли й українські гравці - Антонов, Безотосний, Гай, Вернидуб, Білий та ін.

Щоправда, більшість пішло не через загрозу війни, а просто тому, що людям треба за щось жити. А грати за безкоштовно і отримувати регулярні «сніданки» про виплати заборгованостей багато футболістів не захотіли.

Приміром, в «Чорноморці» півроку не платили зарплату, після чого урізали фінансування до мінімуму. Вже колишній капітан «Металіста» Едмар і зовсім заявив, що президент Курченко, який втік, вважає футболістів порожнім місцем. Ну, а лідирує в цьому плані «Говерла». За словами головного тренера В'ячеслава Грозного, футболістам нема за що жити і купувати їжу - гравці 14 місяців не бачили грошей.

Здавалося б, факт вельми сумний, але, якщо гарненько задуматися, можна «посміятися крізь сльози». А іронія полягає в тому, що більшість гравців пішли куди очі дивилися - Казахстан, Азербайджан, Хорватія, Китай, Білорусь. Всі ці чемпіонати завжди вважалися слабшими.

Про що це говорить? Колись сильна УПЛ, яка входить до топ-10 європейських першостей, вже далеко не та. На жаль, чемпіонат України, не в останню чергу через агресію Росії на Сході, все більше нагадує болото, яке перетворюється на посміховисько і стає театром двох акторів (на жаль, уже навіть не трьох).

СТАРІСТЬ - НЕ В РАДІСТЬ

Про новий формат чемпіонату напередодні старту нинішнього сезону не говорив тільки ледачий. Найбільш завзято виступав Луческу, і його можна зрозуміти. Досвідчений румун розумів, що падіння рівня чемпіонату не уникнути, і потрібно щось міняти, щоб підняти інтерес до протухлого продукту.

Варіант розділу команд на 3 пульки, щоб «лідери», «середняки» і «аутсайдери» грали один з одним в три кола з рівними собі, і створювали здорову конкуренцію, був цілком конкурентоспроможний і мав абсолютне право на життя, але ...

ФФУ разом із Прем'єр-лігою щосили переконували громадськість у наявності декількох варіантів зміни формату чемпіонату, однак віз і нині там.

Так, клуби теж проголосували, щоб залишити все по-старому і нічого не міняти. Але хто від цього виграв? Уболівальники, які зможуть насолоджуватися битвами «Динамо» проти «Сталі», «Олімпіка» і «Олександрії» (не в образу останнім трьом)? Або «Шахтар», граючий в Лізі чемпіонів, зможе належним чином підготуватися до серйозних матчів через суперпоєдинок із запорізьким «Металургом» і «Говерлою»?

Вже час зняти рожеві окуляри і побачити реальність - немає у нас 14-ти, і навіть 10-ти команд, які відповідають гучній назві «Прем'єр-ліга». І перейменування в Лігу Парі-Матч теж не робить наш чемпіонат сильнішим. Однак, вищих футбольних чиновників, мабуть, все влаштовує і змінювати ніхто нічого не збирається.

Хитрий ШУФРИЧ

Ще один яскравий приклад цирку під назвою «Український футбол» - ужгородська «Говерла». На новий сезон команда сім'ї Шуфричів (а інакше і не скажеш: власник - Іван Шуфрич, президент клубу - Нестор Шуфрич, а віце-президент - його син Олександр) заявила 14 футболістів «Динамо-2», яких задарма взяли в оренду. План геніальний! Поки з Ужгорода масово йдуть гравці, які минулого року складали кістяк команди, Шуфрич урізує бюджет клубу і фактично виступає в чемпіонаті безкоштовно.

Судіть самі, «Говерла» не заморочується з виплатою зарплат новачкам - «Динамо» власних футболістів забезпечує за свій рахунок. Молодь з радістю грає за ужгородців, адже Прем'єр-ліга (яка б вона не була) на порядок вище рівнем молодіжного чемпіонату або Першої ліги.

І от питання! Кому потрібна така команда, де тренерському штабу і тим футболістам, хто залишився, більше року не платять зарплату?! Як може ФФУ ліцензувати такий клуб і допускати до змагань? До чого ця клоунада?

Питання риторичне і відповідь на нього криється на поверхні. От тільки озвучувати його на офіційному рівні ніхто не хоче. Зате навіть рідні вболівальники вже втратили повагу до своєї команди і замість «Говерли» називають клуб ФК «Оренда». Рівень?

СУМ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Те, що сталося з «Дніпром» у новому сезоні, не піддається ніякій здоровій логіці. Ще 2 місяці тому команда Мирона Маркевича грала у фіналі Ліги Європи і боролася з «Шахтарем» за місце в Лізі чемпіонів, а тепер ... Клуб реально розсипається на очах, як картковий будиночок.

Хтось скаже: у всьому винне керівництво клубу! І в якійсь мірі це правда. Але давайте подивимося з іншого боку. Так, втрата Коноплянки, який пішов безкоштовно в «Севілью» - явний прокол менеджменту клубу, але розпродаж лідерів в особі Калініча, Дугласа і Канкави... це не тільки причина неможливості підписати з гравцем новий контракт. Футболістам просто набрид чемпіонат України і його постійна нестабільність. Але хтось про це не хоче говорити, а той же Ярмоленко, наприклад, не боїться сказати, що думає.

На тлі цих подій, а також того, що в «Дніпрі» вже не перший місяць заборгованість по зарплаті, не дивно, що навіть такий терплячий чоловік як Маркевич захотів піти. І нехай президент ще не прийняв відставку Мирона Богдановича, все це явно не прикрашає український футбол. Більше того, проблеми «Дніпра» - найпотужніший удар по іміджу нашого спорту в цілому та чемпіонату зокрема. Адже команда не відшкодовує втрати провідних гравців, перетворюючись з топ-клубу в сіру сумну масу. Не вистачало нам ще повторення долі «Арсеналу», «Кривбасу» та донецького «Металурга».

БРУДНІ ІГРИ

Донецький «Олімпік» в минулому сезоні розбурхав футбольну громадськість. Команда-біженець з найменшим бюджетом серед всіх клубів показала впевнену гру і завершила перше півріччя на четвертому(!) місці.

Однак для подальшої боротьби за єврокубки і просто «збереження обличчя» «Олімпіку» не вистачило сил. Фінансових чи моральних - інше питання. Але навіть рядовий уболівальник звернув увагу, що після зимової паузи «міцний горішок» під керуванням Романа Санжара посипався, як конфетті з хлопавки.

Мало того, що «Олімпік» програвав всім підряд, так він ще й робив це настільки ефектно, що результатами команди зацікавилася навіть УЄФА. А якщо вже ці хлопці взялися за розслідування 12-ти матчів донеччан (з 26-ти!), то справа явно пахне гасом.

І нехай вагомих доказів «тіньових схем» і «договорняків» на руках поки немає, можна просто вивчити факти:

- Статистика «Олімпіка» після першого кола: 6 перемог, 4 нічиї, 4 поразки (14 забитих - 26 пропущених м'ячів); друге коло: 1 перемога, 1 нічия, 10 поразок (10-38);

- На матч молодіжної команди «Олімпіка» (U-19) проти «Ворскли» на біржі ставок було поставлено 94 тисячі фунтів стерлінгів ($ 146 500). Це при тому, що в середньому на матчі Вищої ліги ставлять близько $10 тисяч;

- У грі проти «Металіста» з 71-ї хвилини до кінця матчу, за рахунку 2:0 на користь «Олімпіка», був гігантський сплеск активності на біржі ставок - поставлено більше 150 тисяч доларів на те, що буде забитий ще один гол. А на 93-й хвилині хтось і зовсім поставив $40 тисяч. У результаті - ідіотський фол досвідченого Драченко за 15 секунд до кінця, пенальті - і 2:1.

«Збіг?» (С) - не думаю, вирішувати вам ... А поки ж залишається лише констатувати факт того, що український футбол з кожним днем перетворюється на цирк. Правда, стає вже не смішно ...

Євген Труханов