Добре це чи ні, та подорожі до далеких планет і зірок поки що залишаються тільки на сторінках наукової фантастики та у фільмах голлівудського кінопрому. Хоча можливість космічного туризму підібралася впритул, все ж до Юпітера і Сатурна ще ой як не близько. Проте вже давно працюють спеціальні об'єкти, які нібито «зменшують» Всесвіт, роблячи його доступним. Ми говоримо про планетарії та обсерваторії.

Варто сказати, що найперший планетарій і донині є чи не найрозкішнішим. Його побудували ще 1923 року в німецькому Мюнхені й розмістили в приміщенні місцевого музею. Фірма «Карл Цейс» створила спеціальний апарат «Цейс 1», який і відправляв відвідувачів в інші світи. Сьогодні баварці й туристи насолоджуються роботою моделі Zeiss M1015, а сам «піонер», до речі, зберігається в музеї. Слідом за Мюнхеном планетароманія охопила весь світ.

Дісталася вона і до СРСР. У 1929 році в Москві побудували планетарій у формі яйця, який відразу полюбився народу. Маяковський навіть написав: «Пролетарка, пролетарий, заходите в планетарий!» За свою більш ніж 80-річну історію об'єкт багато чого побачив: там створювали астрономічні майданчики, проводили дослідження, а в нестабільні 90-ті він взагалі мало не канув у небуття - за землю судилися 17 років, оскільки хитрі бізнесмени збиралися там побудувати розважальний центр. На щастя, планетарій вдалося відстояти, і 2011 року його відкрили після масштабної реконструкції. Тепер до послуг гостей повний сервіс: від музею з уламками метеоритів до суперсучасного кінотеатру 4-D.

На іншому кінці землі, в Нью-Йорку, працює знаменитий планетарій, або «сфера», Хейдена. Відвідувачі цього унікального як за формою, так і за вмістом об'єкта завжди отримують максимум задоволення від побаченого видовища. Не дивно, адже в тамтешньому театрі вони можуть з високою чіткістю зображення спостерігати за далекими зірками. А для більшого ефекту чотирихвилинна програма відтворює Великий вибух. У додаткових відділах планетарію можна вивчати як земні процеси (рух тектонічних плит, клімат, геологія), так і космічні (формування планет, галактик). А ще складно пройти повз ваги, які показують твою масу тіла на Місяці.

Фінський центр «Еврика», що знаходиться неподалік від міста Гельсінкі, напевно, є найбільш інтерактивним планетарієм світу. Його відвідувачі можуть не тільки побачити зірки, а й «перенестися» в інші обсерваторії. Побувати там і добре не розважитися - майже злочин, адже на території комплексу розміщені атракціони. Особлива увага приділяється розвитку дітей. Крім зоряного неба, чадо, яке прийшло сюди, може подивитися на баскетбольний матч між... щурами, а ще - покататися на місячній гойдалці за допомогою скафандра і троса. Дорослі в цей час можуть ні багато ні мало спробувати налаштувати телескоп і виміряти температуру зірок. Взагалі, не дарма « Еврику» називають головною космічною лабораторією Європи.

Китайські обсерваторії беруть не тільки технологіями, але й розмірами. Пекінський планетарій після порівняно недавньої реконструкції одночасно може прийняти 600 відвідувачів, до послуг яких новітній кінотеатр з різними ефектами: час від часу розпиляються водні струмені, іноді з-під сидінь вириваються повітряні потоки. Усе це для повного «занурення» глядача. До речі, ночами тут частенько проводять дні відкритих дверей для молоді - стимулюючи інтерес до науки, керівники об'єкта влаштовують безкоштовні «покази» туманностей і спалахів комет за допомогою оптичних телескопів, максимально точних у нічний час доби.

Австралійська обсерваторія Буларді не проводить подібних вечірок, проте її значення для людства важко переоцінити. Ці щупальця посеред пустелі не качають воду, як може здатися на перший погляд. Завдяки такому радіотелескопу вчені всього світу вивчають активність Сонця. До речі, дивовижна конструкція повністю статична - вона позбавлена будь-яких рухомих частин. Саме тому й «вловлюються » показники зірки на ім'я Сонце.

Серед обсерваторій є й зовсім «дідусі». Наприклад, в ізраїльському місті Гіватаїм знаходиться мало не найстаріший подібний об'єкт. Проте вік не заважає відігравати йому важливу роль у вивченні космосу, адже обладнання постійно оновлюється. До речі, саме там за 1992 рік астроном Офер Габзо здійснив 22 тисячі спостережень за змінними зірками, встановивши рекорд. І ще одне досягнення планетарію - у 2001 році місцеві вчені вперше сфотографували туманність «Тухле яйце».

І наостанок варшавський планетарій «Небо Коперника». На карті місць, призначених для спостереження за космосом, він з'явився зовсім недавно, у 2011 році. Об'єкт знаменитий тим, що дозволяє споглядати 20 мільйонів зірок. І це при тому, що середній показник по інших сучасних планетаріях - 200 тисяч. На створення цього дива уряд виділив близько 4 мільйонів євро. Сьогодні «Небо Коперника» - не тільки можливість вивчати космос, але й місце, де проводять дослідження древніх цивілізацій, спускаються на дно океану, відвідують піраміди. Усе це завдяки новітнім технологіям, які створюють ефект присутності.