Сьогодні на вулицях українських міст та сіл можна зустріти безліч людей у вишиванках, з «оселедцями» та довгими вусами, з жовто-блакитними стрічками на одязі, сумочках та автомобілях.

Спостерігаючи за цими людьми, відразу складається враження, що більшість громадян України є патріотами своєї країни.

Як написано в довідниках, почуття патріотизму є «виявом гордості за свою Батьківщину, за матеріальні й духовні досягнення свого народу, готовність підпорядкувати свої власні інтереси інтересам Вітчизни». Але чи так є в дійсності?!

Чи можна називати патріотом людину, яка використовує все українське як тренд, а не як внутрішню потребу? Або людину, яка добре знає «відому» пісню про Путіна, але не знає гімну власної держави?

Патріотизм сьогодення я б, швидше, назвав феноменом, ніж явищем закономірним і зрозумілим.

Так, сьогодні, в надзвичайно складній економічній ситуації і ситуації соціальної напруги патріотизм-це одне з почуттів, що може допомогти нам, українцям, в боротьбі за своє благополуччя. Але чи потрібний Україні патріотизм такого роду, який ми бачимо на вулицях наших міст?!

Ви ніколи не помічали як багато з тих «жовто-блакитних людей», одягнених у вишиванки, допомагає українській армії, волонтерам, врешті-решт, пересічному українцю, який просить милостиню?!

Будь ласка, відірвіться на хвильку від своїх буденних справ і ви зрозумієте весь популізм патріотизму таких людей, і зрозумієте глибину цього почуття тих, в кого воно є станом душі і мало помітне зовні.

Думаю, слід зауважити, що патріот - це не той, хто з прапорцями в руках голосно скандує популістські лозунги, це не чиновник, який дає лише брехливі обіцянки, і це не звичайний українець, що одягає жовто-блакитні кольори.

Патріот - це стан душі, це твої дії на благо Батьківщини, це твоє бачення майбутнього нашої держави. І наостанок хочу наголосити на тому, що всім відомі слова «Слава Україні» - «Героям слава» не є перепусткою в якийсь інший світ, це є лозунг, що виділяє і об'єднує нас, українців, справжніх патріотів своєї землі серед інших національностей і народностей.

Тому, давайте не будемо спотворювати їх істинний зміст...