Чому продукція ключових галузей українського виробництва: хімічної, металургічної, енергетичної - не затребувана на європейських ринках, і в яких сферах, навпаки, помітне певне експортне пожвавлення?

За останні два роки Україна девальвувала національну грошову одиницю на 280 %. Було б логічно, якби на тлі цього зросли експортні потужності нашої країни, адже товари в доларову еквіваленті тепер значно дешевші. Проте, якщо проаналізувати структуру експорту, ми не помітимо суттєвого пожвавлення.

Так, продукція основних галузей українського виробництва - хімічної, металургічної, енергетичної - є застарілою та неактуальною на західних ринках. Загалом це закономірно, адже за відсутності інвестицій у модернізацію виробництва, технологічні процеси та науково-дослідну діяльністі навіть при такій величезній девальвації прогресу не буде. Тому експортний потенціал, якщо й нарощується, то за рахунок групи продуктів харчування та сировини.

Минулого тижня світову економічну спільноту, а особливо США, сколихнула інформація з Китаю про девальвацію їх національної валюти на мізерні, з точки зору українця, 1,6 %. Основна причина панічних настроїв - нарощення експортної потужності КНР за рахунок знецінення юаня, адже тепер її товари стають дешевшими в доларах, а отже, більш конкурентноздатними.

Для наочності оцінки «Публічний аудит» узагальнив відомості щодо структури експорту за період січня-травня 2013, 2014, 2015 років. Оскільки загальний обсяг експорту зменшився (з $ 27,9 млрд на 2013 рік, до $ 15,4 млрд у 2015 році), виводячи динаміку, аудитори порівнювали частки в структурі експорту тієї чи іншої товарної групи. Так, на противагу 2013 року в структурі українського експорту на 7,6 % підвищилася частина продуктів рослинного походження, з них зернових культур - на 6,7 %; на 2,6% - жирів та олій тваринного походження; деревини і виробів з неї - на 1,2 %.

Натомість зменшилися частини: засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів - на 5,9 %; мінеральних продуктів - на 5,2 %; палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки - на 5,3%; продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - на 1,6 %.

Зважаючи на закритість ринку Росії для товарів нашої машинобудівної та ряду інших галузей промисловості, де ці товари мали попит, постачати їх станом на сьогодні більше нікуди. Динаміка ж експорту демонструє, що ринки країн ЄС, які вже сьогодні є відносно відкритими для України, а повністю такими стануть з наступного року, в основному зацікавлені в Україні як у виробнику сільськогосподарської продукції.

Тенденція до попиту на вітчизняну сільгосппродукцію з боку європейських ринків ЄС на сьогодні ні для кого не є секретом, а тому ця галузь потребує уваги держави й посилення експортних можливостей.

За останній рік підприємства АПК залучили кредитів на суму близько 10 млрд грн та розмістили депозитів на майже 30 млрд грн (11% від загального обсягу депозитів по країні). Зараз аграрії створюють ліквідність банківській системі, вони забезпечують надходження валюти в державу, вирівнюючи платіжний баланс, а взамін отримують «дешеві» кредити, ставка яких досягає 36 % річних у гривні. З наступного року ще й скасується пільговий податковий період. Тобто, ефективна державна підтримка аграріїв як така відсутня, а заходи, що вживаються, абсолютно не стимулюють розвиток їхньої діяльності.