Легкої мізантропії пост. Коли дивишся на товстозадих пенсіонерів Кримнашу, потних, в чергах, з хижими виразами обличчя, з радянським вовчим поглядом поміж морщинками. Тоді бачиш власнооч, як колективний егоїзм стариків здатний перекресліти майбутнє молоді і дітей, і навіть ненароджених.

Вони схожі на підстаркуватого хама, який заліз в дитячу ванночку помити свої брудні ноги, і старанно викидає звідти качок та рибок, як перед тим викинув з ваночки і дитину. Рік тому на обличчях було написано ще й щастя від такого вчинку, тепер на його місце прийшов вираз ошелешеності і озабоченості (шо я зробив не так?).

Переймаються не через те, що півострів старішає на очах, що молодь з дітьми тікає на материкову частину, що вони вкрали майбутнє в надії пожити "напослєдок" як в Масквє - ні, пригніченість стосується лише того, що живуть не як в Масквє (уявній Масквє, де всі отримують сто тищ рублів пенсії).