Хитрі диктатори думають наперед, і тому намагаються не мати багато політв'язнів. Кмітливий Лукашенко випускає політв'язнів. А Путін - множить. Так роблять лише нерозумні вожді. Тепер на кожній міжнародній зустрічі світ питатиме Путіна ще й про долю в'язнів сумління Сенцова і Кольченка. Як питали свого часу тих, хто ув'язнював Манделу, Сахарова, Гавела, Лук'яненка і, між інших, Тимошенко і Луценка. Ви, до речі, пам'ятаєте, всіх тих, хто їх ув'язнював? Вірю, що ще пам'ятаєте Януковича. А інших? Ви їх призабули. Правда, знаєте, що вони погано закінчили. А імена героїв – знаєте. Бо вони – переможці. Їхній моральний авторитет – це камінь на шиї божевільних вождів, який тягнутиме їх вниз, позбавлятиме політичного маневру, прирікатиме до ізоляції і, зрештою, переломить їхні гидкі шиї. Коли диктатори саджають політичних в'язнів – вони насамперед виносять вирок собі.

Подивіться куди летить Росії, і ви в цьому ще раз переконаєтесь. І тому світ не довго питатиме про долю в'язнів сумління Сенцова і Кольченка. Вчора Україна отримала двох героїв. Точно знаю, що скоро вони обов'язково будуть на батьківщині.